В Україні можуть з’явитися дрони зі здатністю нести 1 тонну вибухівки

Під час форуму DFNC3 команда “Укроборонпрому” домовилася про співпрацю з американською компанією LeV­an­ta Tech Inc. щодо концепції “float-and-fly” — апарату з можливістю плавання та польоту. Крім спільної розробки рішень для підвищення швидкості та стійкості певних виробів, українська сторона висловила бажання розвивати виробництво безпосередньо на території України та організовувати навчання для вітчизняних зброярів. Хоча деталі угоди поки що обмежені, експерти вже аналізують потенційні можливості технології для українського оборонного сектора.

LeV­an­ta Tech спеціалізується на дронах-екранопланах сімейства Halia, які для польоту використовують екранний ефект — явище підвищення підйомної сили поблизу поверхні. Компанія пропонує три варіанти: цивільний Halia‑S з електричним двигуном, дальністю 400 км та вантажністю від 22 до 45 кг; малий військовий Halia‑M, що може обладнуватися як електричними, так і реактивними двигунами з дальністю до 3200 км; і найпотужніший великий військовий Halia‑X на реактивному двигуні з корисним навантаженням до 1 тонни та дальністю польоту до 5000 кілометрів. Всі версії розвивають швидкість від 185 до 277 км/год.

Якщо Україна отримає ці дрони та адаптує їх під ударні функції, вони теоретично зможуть досягати найвіддаленіших цілей, включно з базами Чорноморського флоту РФ навіть у закритих гаванях. Безпілотні екраноплани поєднують переваги надводних та літальних безпілотників: летять на висоті кількох метрів над водою, що ускладнює їхнє виявлення радарами до останнього моменту, мають значну швидкість, що робить перехоплення надзвичайно складним. Навіть бонові загородження, які захищають російські кораблі, не стануть на заваді — екраноплани здатні злітати на невелику висоту та обходити такі перешкоди.

Найоптимальнішим для українських потреб може стати Halia‑M, який поєднує відносно компактні габарити (приблизно 3,66×3,35×1,52 метра), велику дальність до 3200 км та значне корисне навантаження. Великий Halia‑X, попри вражаючі характеристики, матиме монструозні розміри, що зробить його легшою ціллю для систем ППО на кшталт “Панцир-С1”. Тому середній варіант виглядає як золота середина між вантажністю, дальністю та можливістю уникнути виявлення противником.

Втім, варто зберігати реалістичні очікування: поки що не йдеться про конкретні постачання чи початок виробництва в Україні. Безпілотники сімейства Halia все ще перебувають на стадії розробки, тому навіть за умови успішної реалізації домовленостей очікувати ці дрони на озброєнні ЗСУ найближчим часом не варто. Проте сама ідея локального виробництва таких високотехнологічних систем в Україні відкриває перспективи для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та отримання унікальних можливостей для ураження морських та наземних цілей на великих відстанях.