Вчені дослідили, чи людство може бути єдиним розумним видом у Всесвіті

Нове дослідження, опубліковане в журналі Acta Astro­nau­ti­ca, пропонує статистичну модель, яка пояснює парадокс Фермі — розбіжність між великою кількістю потенційно придатних для життя планет і відсутністю підтверджених сигналів від позаземних цивілізацій. Автор моделі — доктор Вереш Антал, доцент математики Угорського аграрного університету.

У своїй роботі Антал описує концепцію «зони самотності» — стан, у якому існує висока ймовірність того, що лише одна розвинена цивілізація певного рівня складності присутня у Всесвіті. За його розрахунками, якщо життя виникає не надто часто, але й не надто рідко, то сценарій з однією розумною цивілізацією стає статистично найімовірнішим. Імовірність того, що людство перебуває в такій зоні, оцінюється в межах 29–30%.

Для простих форм життя, таких як мікроорганізми, самотність малоймовірна — вони виникають порівняно легко. Натомість для складних цивілізацій, подібних до людства, «зона самотності» є більш вірогідною. Це пояснення не суперечить парадоксу Фермі, сформульованому в 1950‑х роках, який ставить питання: чому ми не спостерігаємо ознак інших цивілізацій, попри велике число зір і планет?

Одним із можливих пояснень парадоксу є концепція «Великого фільтра» — бар’єра, який перешкоджає розвитку інтелектуальних видів до рівня міжзоряного розселення. Модель Антала не виключає існування інших форм життя, але вказує на високу ймовірність того, що людство наразі є єдиною розвиненою цивілізацією.

Інші дослідники підкреслюють, що загальна ймовірність існування інших цивілізацій залишається вищою за 50%. Навіть якщо людство перебуває в «зоні самотності», це не виключає того, що життя може зароджуватися в інших частинах Всесвіту — можливо, у простішій або зовсім іншій формі.