Вчені довели, що аномальні структури ядра Землі формують магнітне поле планети

Нове дослідження показало, що гігантські масиви порід глибоко під Африкою та Тихим океаном можуть суттєво впливати на формування магнітного поля Землі. Йдеться про дві колосальні структури на глибині близько 2 900 км — на межі між мантією та рідким зовнішнім ядром, які, за висновками вчених, визначають роботу механізму, що протягом мільйонів років захищає планету від космічного випромінювання.

Дослідники з Університету Ліверпуля встановили, що ці утворення за масштабами порівнювані з континентами, є надзвичайно гарячими та оточені холоднішими породами мантії. Такі контрасти температур порушують звичну конвекцію розплавленого заліза у зовнішньому ядрі: під гарячими ділянками рух рідини сповільнюється, тоді як під холодними зонами залишається інтенсивним.

Оскільки прямий доступ до ядра неможливий, вчені поєднали аналіз давніх магнітних сигналів у гірських породах із комп’ютерним моделюванням. Використовуючи суперкомп’ютерні симуляції геодинамо, вони відтворили еволюцію магнітного поля за останні 265 млн років і показали, що теплові відмінності на межі ядра збігаються з розташуванням глибинних структур під Африкою та Тихим океаном.

Результати ставлять під сумнів уявлення про магнітне поле Землі як про симетричний «стрижневий магніт», вирівняний із віссю обертання планети. Нерівномірність і довготривала мінливість поля можуть пояснити давні кліматичні умови, еволюцію життя та процеси формування природних ресурсів.

Моделювання показує, як глибинні структури під Африкою та Тихим океаном сформували магнітне поле Землі. Джерело: Університет Ліверпуля

За словами керівника дослідження професора Енді Біггіна, відкриття має важливе значення для реконструкції історії континентів і клімату, зокрема періодів формування та розпаду Пангеї. Воно демонструє, що внутрішня будова Землі значно складніша, ніж припускали класичні моделі.