Вчені довели, що мантія Марса зберігає сліди перших космічних катастроф Сонячної системи

Внутрішня будова Марса виявилася значно складнішою, ніж вважалося раніше. Нове дослідження, опубліковане 28 серпня у журналі Nature, показало: мантія Червоної планети приховує гігантські уламки розміром до 4 кілометрів, що залишилися від давніх катастрофічних зіткнень. Висновки зроблені на основі повторного аналізу даних, зібраних сейсмометрами місії NASA InSight, яка завершила роботу у 2022 році.

На відміну від Землі, де тектонічні процеси постійно переробляють мантію та кору, Марс перебуває у «застиглому» стані. Його нинішній спокій — результат минулої космічної жорстокості. За словами дослідника Константіноса Хараламбуса, величезні об’єкти, що врізалися у молоду планету близько 4,5 мільярда років тому, породили океани магми. Коли вони охололи й закристалізувалися, у мантії залишилися відмінні за складом «шари» — саме їх і зафіксував InSight.

Співавтор роботи Том Пайк порівняв цей процес із розбитим келихом: сильний удар розділяє об’єкт на кілька великих уламків і безліч дрібних. Той самий «фрактальний розподіл» зберігся всередині Марса донині. Сейсмічні хвилі від восьми марсотрусів, включно з двома ударами метеоритів, які утворили кратери діаметром понад 150 метрів, показали значні перешкоди, що й підтверджує наявність таких структур.

Вчені наголошують, що збереження цих ознак протягом мільярдів років вказує на надзвичайно повільне перемішування марсіанської мантії. Земля ж, навпаки, активно переробляє власну внутрішню будову завдяки тектоніці плит. Це робить Марс своєрідною «планетарною капсулою часу», де застигли сліди космічних катастроф перших 100 мільйонів років після його формування.

Отримані результати мають значення і для розуміння інших кам’янистих планет Сонячної системи. Дослідники припускають, що подібні «заморожені» сліди ранніх ударів можуть існувати і під корою Венери чи Меркурія, а їхнє вивчення допоможе краще пояснити історію формування планет земної групи.