Вчені довели, що Місяць та Земля ідентичні за хімічним складом

Вчені встановили, що Місяць має майже ідентичний хімічний склад до Землі. Це підтверджено завдяки даним сейсмологічних, спектроскопічних та лабораторних досліджень, проведених упродовж останніх десятиліть.

Основу місячної кори та реголіту становлять кисень, кремній, магній, залізо, кальцій і алюміній — разом вони формують 98–99% поверхневого складу. Найбільша частка припадає на кисень (41–45%). Світлі ділянки містять більше кальцію та алюмінію, темні — заліза й титану. Так звані «моря» — це давні лавові рівнини, що виникли після ударів астероїдів у проміжку від 4,2 до 1,2 мільярда років тому.

Під корою розташована мантія завтовшки близько 1338 км, яка складає 77% діаметра Місяця. Вона сформована переважно з базальтових порід, багатих на олівін і піроксен. Кора при цьому має незвично велику товщину — близько 40 км, а на зворотному боці сягає 60 км.

Ядро займає лише 20% діаметра Місяця, що значно менше, ніж у Землі. Воно складається з твердої внутрішньої частини з заліза, нікелю й сірки та зовнішнього розплавленого шару. На відміну від Землі, місячне ядро не створює магнітного поля, тому поверхня супутника залишається відкритою для сонячної радіації. Це пояснює появу електростатичних ефектів і так званих «місячних вихорів».

За сучасними уявленнями, Місяць утворився близько 4,5 мільярда років тому після зіткнення молодої Землі з планетою розміром із Марс — Теєю. Частина речовини обох тіл злилася, а решта сформувала супутник. Саме тому Земля і Місяць мають майже однаковий склад, а його поверхня зберігає сліди умов, які існували на нашій планеті понад чотири мільярди років тому.