Вчені довели, що найдавніший біологічний експеримент на Землі триває вже 2000 років

Нові археологічні дослідження відкрили несподівану екологічну роль давніх кам’яних глеків у Лаосі. Вчені встановили, що ці поховальні посудини, відомі як Рівнина глеків і внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, протягом майже двох тисячоліть зберігали унікальну взаємодію між лісовим покривом та невеликими водоймами з низьким вмістом кисню.

Команда дослідників проаналізувала 39 глеків на п’яти ділянках і виявила чітку залежність: чим густіший деревний покрив, тим менше кисню у воді. Відкриті глеки отримували більше світла, що сприяло розвитку водоростей, тоді як затінені накопичували опале листя, яке збагачувало воду поживними речовинами та підтримувало організми, що активно споживають кисень.

Ключовим механізмом виявилося саме листя: його розкладання перетворювало воду на евтрофну — надмірно насичену поживними речовинами, з інтенсивним біологічним ростом. Сезонні зміни також впливали на водойми: під час мусонів глеки наповнювалися, а в сухі місяці міліли або висихали. Об’єм води коливався від одного до кількох десятків галонів залежно від розміру посудини та умов довкілля.

У глеках зафіксували широкий спектр життя — від мікроорганізмів до комах, амфібій і водних рослин. Це доводить, що навіть невеликі штучні водойми можуть підтримувати складні екосистеми протягом століть.

Науковці називають ці глеки найдавнішим штучним біологічним експериментом у світі. Вони планують застосувати методи аналізу ДНК із навколишнього середовища, щоб з’ясувати, чи ті самі спільноти організмів повертаються після висихання, чи екосистема щоразу формується заново. Дослідження відкриває нові перспективи для розуміння довготривалих процесів взаємодії між лісами та водоймами і показує, як природа адаптується до змін упродовж тисячоліть.