Вчені довели, що США використовували методи штучного впливу на погоду у військових цілях

Розсекречені документи американських наукових досліджень підтвердили, що у другій половині ХХ століття американська влада активно вивчала та застосовувала технології модифікації погоди для військових цілей. Йдеться про програму Project Pop­eye, яка передбачала штучне стимулювання опадів у Південно-Східній Азії з метою ускладнити пересування транспорту на маршрутах постачання у В’єтнамі та Лаосі.

У службовій записці від 13 січня 1967 року зазначено, що під час тестової фази восени 1966 року було проведено понад 50 експериментів із засівання хмар, і 82% оброблених хмар дали дощ. У деяких випадках опади були настільки інтенсивними, що їхній обсяг і площу впливу неможливо було передбачити наперед. Один із епізодів зафіксував дев’ять дюймів дощу за чотири години, що накрило навіть американський табір.

Документи вказують, що погодні модифікації не обмежувалися лише військовими експериментами. У звіті Gov­ern­ment Account­abil­i­ty Office за 1971 рік йдеться про підтримку федеральними агентствами програм із впливу на опади, туман, хмари, град, блискавки та навіть урагани. Загальні витрати у 1959–1970 фінансових роках оцінювалися у $74 млн, а на 1971–1972 роки прогнозували ще близько $35 млн.

Найпоширенішим матеріалом для засівання хмар був срібний йодид, який доставляли з літаків або наземних генераторів. Технологія cloud seed­ing розглядалася як прикладний інструмент, здатний змінювати погодні умови для досягнення конкретних цілей.

Архівні матеріали підтверджують, що США вважали погоду не лише природним явищем, а й сферою прикладних досліджень та потенційного військового використання. Водночас ідеться саме про історичні програми, які нині розсекречені, а не про підтвердження сучасних операцій.