Вчені довели, що Земля не замерзала повністю у льодовиковий період

Науковці з Університету Саутгемптона знайшли у стародавніх породах докази того, що навіть під час найекстремальнішої льодовикової епохи Землі — так званої «Землі-сніжки» — клімат планети продовжував змінюватися. Це відкриття ставить під сумнів давнє уявлення, ніби кліматична система тоді була повністю «заморожена».

Період «Землі-сніжки» тривав у кріогенії між 720 і 635 млн років тому. Гігантські льодовики доходили до тропіків, океани були вкриті кригою, і планета з космосу виглядала як біла куля. Вважалося, що в таких умовах обміни між атмосферою та океаном майже припинилися, а клімат залишався стабільним мільйони років.

Зблизька видно тонкі, повторювані шари гірських порід, відомі як вариви, кожен з яких, як вважається, представляє один рік осадження під час «Землі-сніжки». Джерело: професор Томас Гернон, Саутгемптонський університет.

Нові дані з островів Гарвеллах біля узбережжя Шотландії показали іншу картину. У тонкошаруватих осадових породах — варвах — вчені виявили понад 2 600 річних шарів, які зберегли цикли кліматичних коливань. Аналіз показав, що під час льодовикового періоду клімат змінювався щороку, десятиліттями й навіть століттями, подібно до сучасних сезонних і сонячних циклів.

«Ці породи зберегли повний набір кліматичних ритмів, які ми знаємо сьогодні — від сезонів до сонячних циклів. Це вражає», — сказав професор Томас Гернон, співавтор дослідження. За словами авторів, коливання могли виникати завдяки невеликим ділянкам відкритої води в тропіках, які дозволяли океану й атмосфері знову взаємодіяти.

Результати свідчать, що навіть у найсуворіших умовах кліматична система Землі здатна «оживати», якщо є мінімальні можливості для обміну. Це відкриття не лише уточнює картину давньої історії планети, а й допомагає зрозуміти, наскільки стійкою та водночас чутливою може бути кліматична система — знання, важливе для прогнозів майбутніх змін на Землі та інших планетах.