Вчені NASA довели, що на Марсі існували умови для життя під час коротких теплих періодів

Нове відкриття марсохода NASA Curios­i­ty може докорінно змінити розуміння історії Червоної планети. Дослідники виявили високий вміст вуглецевих мінералів у породах стародавнього річища річки на Марсі — свідчення того, що колись там існувала рідка вода та умови, придатні для життя.

Ці вуглецевмісні гірські породи нагадують вапнякові формації на Землі, що утворюються під час зв’язування атмосферного вуглекислого газу. Така хімічна реакція можлива лише в умовах теплішого та густішого марсіанського клімату, який міг підтримувати короткочасні водойми. Знахідка також узгоджується з попередніми відкриттями давніх озер і річищ, виявлених на поверхні планети.

За словами Едвіна Кайта, планетолога з Чиказького університету, Марс міг переживати “короткі періоди придатності до життя”, коли температура та тиск дозволяли воді залишатися у рідкому стані. Однак ці епізоди були винятком — більшість історії планета залишалася холодною та посушливою. Відсутність постійної вулканічної активності та низький атмосферний тиск перешкоджали формуванню стабільного клімату, необхідного для тривалого існування життя.

30 квітня 2023 року марсохід NASA Curios­i­ty бачить свої сліди, що віддаляються вдалину, на місці, яке отримало прізвисько «Убаджара». Саме тут Curios­i­ty виявив сидерит — мінерал, який може допомогти пояснити долю більш щільної стародавньої атмосфери планети. Джерело: NASA/J­PL-Cal­tech/MSSS

Для підтвердження гіпотези про минулу життєздатність Марса NASA планує місію зі зворотного доставляння зразків ґрунту, запуск якої заплановано на 2033 рік. Ці зразки, зібрані ровером Curios­i­ty і майбутнім апаратом Per­se­ver­ance, можуть дати остаточну відповідь на питання, чи існувало колись мікробне життя на Марсі.

Науковці наголошують, що навіть якщо планета не мала сталих біосистем, знайдені сліди вуглецевих сполук і мінералів, сформованих у воді, підтверджують — Марс мав хімічні та фізичні передумови для зародження життя. Як підсумовує NASA, ці результати «наближають нас до розуміння того, наскільки часто у Всесвіті можуть виникати сприятливі для життя світи».