Вчені NASA відкрили космічну структуру, яка пришвидшує магнітні частинки до швидкості світла

Вперше вчені створили детальну карту магнітних полів у одному з найзагадковіших регіонів Чумацького Шляху — Центральній молекулярній зоні, що розташована біля самого центру нашої галактики. Дослідження очолив аспірант Чиказького університету Рой Чжао, а об’єктом став регіон Sagit­tar­ius C. Саме цю ділянку науковці називають своєрідним «астрофізичним каменем Розетти» — вона дозволяє краще зрозуміти складну взаємодію щільних газових хмар, формування зірок і потужних магнітних полів.

Для вивчення цієї ділянки команда використала вже списаний телескоп NASA SOFIA, який дозволяв спостерігати інфрачервоне випромінювання від дрібних пилових часток. Такі частки відіграють роль природних компасів — вони орієнтуються відповідно до напрямку магнітного поля, і аналіз поляризованого світла дає змогу вперше відтворити невидиму структуру цих полів.

Карта показала, що магнітне поле обгортає розширену бульбашку гарячого й електризованого газу, яку утворив потужний вітер від скупчення масивних молодих зірок. Саме така структура пояснює появу рідкісних ниткоподібних потоків електронів, які рухаються майже зі швидкістю світла — їх вперше відкрив ще у 1980‑х роках професор Марк Морріс, науковий керівник Чжао. Нова карта підтверджує гіпотезу, що ці потоки виникають у місцях, де магнітні поля стикаються й перез’єднуються, прискорюючи частки до надзвичайних швидкостей.

Дослідження також показало, як різні компоненти галактики взаємодіють у такому екстремальному середовищі: холодні газові хмари, в яких зароджуються зірки, гарячі йонізовані області, нагріті зоряними вітрами, та потужні магнітні поля разом визначають подальшу долю речовини у центрі Чумацького Шляху.

Неочікувано науковці зафіксували й узгодженість даних з іншими астрономічними дослідженнями — межі магнітних полів ідеально збігалися з картами випромінювання йонізованого вуглецю, а в центрі бульбашки вдалося ідентифікувати масивну зорю типу Вольфа-Райє.

Отримані результати допомагають глибше зрозуміти механізми формування зірок і структуру галактик не лише у Чумацькому Шляху, а й у далеких галактиках Всесвіту, де подібні процеси відбуваються за участі магнітних полів у надзвичайно щільних і гарячих середовищах.