Вчені не можуть підтвердити наявність ресурсів для виживання астронавтів на Місяці

Науковці підтвердили: людство досі не має точного уявлення про розташування водяного льоду на Місяці. Попри десятиліття досліджень і численні космічні місії, питання про запаси замерзлих летких речовин у затінених кратерах поблизу полюсів залишається відкритим. Саме ці ресурси — передусім вода — можуть стати основою для створення постійної місячної бази, забезпечуючи майбутні місії паливом, киснем і питною водою.

«Вода може бути найбільш поширеною леткою речовиною, але в нас немає точного картографування її розподілу», — зазначив Шуай Лі з Гавайського інституту геофізики та планетології. За його словами, навіть кілька відсотків льоду можуть мати стратегічне значення, якщо їхнє розташування буде точно визначене. Наразі жодна місія не провела прямих вимірювань інших летких речовин, окрім води — хоча вчені припускають наявність сірководню, вуглекислого та чадного газу.

NASA вибрала дев’ять можливих місць для посадки Artemis III поблизу південного полюса Місяця на основі зображень, отриманих ширококутною камерою LRO. Джерело: NASA

Єдиним проривом залишається експеримент NASA LCROSS 2009 року, коли апарат навмисно зіткнувся з кратером на південному полюсі Місяця. У хмарі пилу, піднятій після удару, виявили близько 6% водяного льоду. Але цей експеримент був одноразовим і не дозволив створити повну картину. Нові місії — зокрема китайська Chang’e 6, яка доставила зразки з водою, зв’язаною у мінералах, та південнокорейський апарат KPLO з камерою Shad­ow­Cam — мають наблизити дослідників до точніших висновків.

Втім, прогрес залишається повільним. Планетолог Норберт Шергофер з Інституту планетологічних наук вказує на геополітичний чинник: «Ми маємо конкуренцію між двома наддержавами — США та Китаєм», — що, за його словами, гальмує спільний науковий поступ. Відсутність координації між країнами ускладнює створення єдиної системи дослідження місячних ресурсів.

Науковці визнають: підтверджених і доступних для використання запасів льоду на Місяці наразі дуже мало. Ідея колоній, які зможуть виживати завдяки місцевим ресурсам, залишається перспективною, але поки що не підтвердженою. «Це все ще мрія, що чекає на доказ», — підсумовує Шергофер.