Вчені не можуть пояснити незвичне прискорення астероїда

Невеликий астероїд 1998 KY26 рухається не так, як мав би. Його траєкторія відхиляється від розрахункової, а причина цього прискорення досі невідома. Американські дослідники з Технологічного інституту Джорджії перевірили одну з ключових гіпотез і довели, що вона не витримує перевірки.

Астероїд діаметром близько 11 метрів робить повний оберт навколо власної осі лише за 5,35 хвилини. Крім надшвидкого обертання, він демонструє незрозуміле прискорення, зокрема у напрямку, перпендикулярному до площини орбіти. При цьому жодних видимих викидів газу чи пилу телескопи не фіксують.

Схожа поведінка типова для так званих темних комет — об’єктів, які прискорюються через випаровування льоду, але без помітної кометної активності. Коли сонячне випромінювання нагріває крижану речовину, вона переходить одразу в газ і виривається з поверхні, створюючи слабку реактивну тягу. Саме це могло б пояснити аномальний рух 1998 KY26.

Проте дослідники Корбін Хансен та Масатосі Хірабаясі побудували тривимірну теплову модель астероїда, врахувавши його розміри, форму, швидкість обертання, відбивну здатність і відстань до Сонця. Вони розглянули 13 варіантів фізичних характеристик. Результати виявилися невтішними для гіпотези про лід: навіть у найхолодніших точках об’єкта середня температура не опускається нижче приблизно мінус 61 градуса за Цельсієм. Для збереження водяного льоду в умовах космічного вакууму потрібно щонайменше мінус 128 градусів.

За розрахунками вчених, якби лід становив лише один відсоток маси астероїда, він повністю випарувався б трохи більш ніж за дві тисячі років. Якщо ж саме ці викиди створюють спостережуване прискорення, запас міг би вичерпатися і за 62 роки. Для тіла, яке може існувати мільярди років, такі терміни — майже миттєвість.

Вчені не виключають, що в минулому астероїд рухався значно далі від Сонця, де умови для збереження льоду були кращими. Утім нова модель суттєво обмежує можливість тривалої кометної активності. Серед альтернативних пояснень розглядається тиск сонячного випромінювання, теплове випромінювання нагрітої поверхні та особливості форми об’єкта — проте жодне з них поки що повністю не пояснює відхилення траєкторії.

Відповідь може дати японський космічний апарат «Хаябуса‑2», який у липні 2031 року має наблизитися до астероїда. Зонд уже прославився тим, що доставив на Землю зразки речовини астероїда Рюгу, а тепер дослідить 1998 KY26 з близької відстані. Це стане першим візитом космічного апарата до настільки малого й швидкообертового астероїда. Попередньо, у 2025 році, міжнародна команда астрономів уточнила параметри об’єкта за допомогою телескопів Gem­i­ni South та Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії — виявилося, що астероїд майже втричі менший і приблизно вдвічі швидший, ніж вважалося раніше.