Вчені підрахували, скільки людей загине внаслідок глобального потепління до 2099 року

Понад 2,3 мільйона людей у Європі можуть загинути від екстремальної спеки до кінця XXI століття, якщо викиди парникових газів продовжать зростати. Про це йдеться в масштабному дослідженні, опублікованому в журналі Nature Med­i­cine та проведеному Лондонською школою гігієни та тропічної медицини. Робота охопила 854 міста у 30 країнах, що робить її одним із найповніших аналізів кліматично зумовленої смертності на континенті.

Модель показує, що навіть з урахуванням зменшення кількості смертей від холоду, зростання смертності від спеки значно перевищить ці «виграші». За найгіршого сценарію викидів (SSP3‑7.0) прогнозується 2 345 410 додаткових смертей до 2099 року. Автори нагадують, що 2023 рік уже став найспекотнішим за історію спостережень, а 2024 — перевищив його показники.

Найбільший вплив очікується у Південній та Центральній Європі, зокрема в таких містах, як Барселона, Рим, Неаполь і Афіни. Лише в Барселоні до кінця століття прогнозується понад 246 тисяч смертей, пов’язаних із кліматом. Найвищий рівень смертності на душу населення, за підрахунками, матиме Мальта — близько 268 випадків на 100 тисяч осіб, що вдвічі перевищує середній показник для південних країн Європи.

Для Північної Європи (Швеція, Ірландія, Фінляндія) у першій половині століття прогнозується короткочасне зниження загальної температурної смертності завдяки теплішим зимам. Проте до кінця століття навіть ці країни матимуть зростання кількості смертей від спеки, коли середні температури значно перевищать сучасні норми.

Хоча адаптаційні заходи — озеленення міст, покращення ізоляції будинків, масове встановлення кондиціонерів — можуть частково знизити ризики, вони не здатні повністю компенсувати наслідки високих температур. За словами співавтора дослідження П’єра Маселота, навіть 50-відсоткове скорочення ризику залишить Європу з шестизначною кількістю смертей, а 90-відсоткове зменшення потребуватиме майже нереалістичних зусиль.

Керівник дослідницької групи Антоніо Гаспарріні наголосив, що результати не є перебільшенням: «Це не алармізм — наші висновки базуються на емпіричних даних, і, ймовірно, реальні втрати будуть навіть більшими». Модель не враховувала інші наслідки зміни клімату, такі як лісові пожежі, штормові явища чи пікове забруднення повітря, що лише підсилює серйозність прогнозу.