Вчені попереджають про катастрофічні наслідки для клімату через нерівномірне охолодження Землі

Науковці з Колумбійського університету попередили: технологія сонячної геоінженерії, яка передбачає розпилення частинок у стратосфері для охолодження планети, може бути значно складнішою та ризикованішою, ніж вважалося раніше. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Sci­en­tif­ic Reports, команда під керівництвом Міранди Гек і Фей МакНілл наголошує, що комп’ютерні моделі, які демонструють позитивні результати, надто ідеалізовані.

Метод Stratos­pher­ic Aerosol Injec­tion (SAI) імітує природні процеси, подібні до вулканічних вивержень, коли частинки попелу та сірки охолоджують атмосферу. У теорії це дозволяє зменшити кількість сонячного тепла, що досягає поверхні Землі. Але, як зазначає МакНілл, у реальному світі частинки мають різні розміри, нестабільно розподіляються і можуть поводитися непередбачувано.

Дослідники підкреслюють, що ефективне застосування SAI можливе лише за умови централізованого міжнародного управління. Якщо країни або організації діятимуть самостійно, це може призвести до нерівномірного охолодження, порушення атмосферних потоків і навіть ослаблення озонового шару. Вибір матеріалу для розпилення також є проблемним: алмазний або цирконовий пил — ефективні, але надто рідкісні; сірка чи вапно — доступніші, але мають обмеження у стабільності та ефективності.

Схема, що ілюструє принцип роботи SAI. Повітряні кулі, що підіймаються на велику висоту (на фото), розглядаються, поряд з літаками, як засіб доставляння аерозолів у стратосферу для відбиття сонячних променів. (Hughhunt/Wikimedia Com­mons, CC BY-SA 3.0)

Команда зазначає, що обсяги матеріалів, необхідні для глобального охолодження, перевищують потужності сучасних ланцюгів постачання. Крім того, частинки мають тенденцію злипатися, що знижує їхню здатність відбивати світло. Це ускладнює створення стабільного штучного аналога природного охолодження атмосфери.

Науковці роблять висновок: попри теоретичну привабливість, сонячне геоінженерство наразі має надто багато практичних і політичних обмежень. «Діапазон можливих наслідків набагато ширший, ніж ми думали раніше», — підсумувала МакНілл. Перед будь-якими випробуваннями технології, за її словами, необхідно глибше дослідити потенційні ризики для атмосфери та клімату.