Підписуйтеся на наш телеграм канал!

Вчені пояснили, чому людство досі не відкрило жодну позаземну цивілізацію
Науково-популярне медіа IFL Science інформує: гіпотеза естивації пропонує одне з найнезвичніших пояснень того, чому вчені досі не виявили жодних ознак інопланетного розуму. Замість припущення про знищення цивілізацій або їхню відмову від контактів, ця ідея постулює, що надрозвинуті види можуть навмисно перебувати у стані «технологічної сплячки», чекаючи на настання холоднішої епохи у Всесвіті.
Суть гіпотези ґрунтується на принципі Ландауера — фундаментальному фізичному законі, який стверджує, що кожна незворотна операція з інформацією неминуче призводить до теплових втрат. Якщо цивілізація функціонує у режимі симуляцій або масових обчислень, охолодження стає серйозною проблемою. У далекому майбутньому, коли температура фонового випромінювання у Всесвіті знизиться, ефективність таких обчислень суттєво зросте.
У статті 2017 року, опублікованій на arXiv, автори стверджують, що «спляча» цивілізація зможе отримати у 10³⁰ разів більше обчислювальних потужностей, якщо відкладе активність на мільярди років. У цьому контексті навіть ресурси однієї планети на кшталт Землі зможуть забезпечити більше обчислень, ніж усе, що можливо реалізувати зараз.
Автори зазначають, що такі цивілізації, ймовірно, вже пройшли фазу розширення і збору ресурсів, а зараз перебувають у пасивному стані, майже непомітні для спостережень. Вони не залишають яскравих термальних слідів, не ведуть експансію, і тому для нас залишаються невидимими.
Попри те, що ідея виглядає науково захопливою, вона не претендує на остаточне розв’язання парадоксу Фермі. Залишається багато відкритих питань: чому ніхто не порушив цей «режим очікування», як ці цивілізації захищають себе від потенційних загроз, і чи всі розумні види обирають однакову стратегічну поведінку. Зрештою, навіть Dyson-сфери — інша концепція позаземного мегабудівництва — досі залишаються гіпотетичними через брак доказів.
Гіпотеза естивації не тільки додає ще одну точку до карти космічних припущень, а й змушує нас замислитися: можливо, тиша у Всесвіті — це не відсутність життя, а його раціональна пауза.