Вчені пояснили, чому відкриття позаземного життя практично неможливе

На тлі новин про «найсильніші докази» життя на екзопланеті K2−18 b, науковці залишаються обережними щодо таких гучних заяв. Попри виявлення газів, які на Землі виробляються тільки живими організмами — диметилсульфіду (DMS) і диметилдисульфіду (DMDS), — спільнота не поспішає проголошувати відкриття інопланетного життя.

Вчені пояснили: річ у тім, що телескоп Джеймса Вебба (JWST) не «бачить» молекули напряму, а аналізує, як світло проходить через атмосферу планети. Ці спектри дають підказки, які молекули можуть бути присутні. Але навіть якщо дані відповідають DMS/DMDS, вони можуть бути результатом ще невідомих процесів або молекул.

Подібна обережність у науці — не рідкість. Наприклад, визнання людського впливу на зміну клімату також проходило довгий шлях: відкриття взаємозв'язку СО₂ і температури потребувало багаторічних вимірювань та лабораторних перевірок.

У випадку K2−18 b ситуацію ускладнює відсутність можливості «індивідуальних» (in situ) вимірювань. Дані надходять лише з одного інструмента, і кожна похибка може коштувати багато. Тому науковці визнають, що поки доказів недостатньо, щоб офіційно підтвердити відкриття позаземного життя.

Водночас це не означає, що дослідження стоїть на місці. Кожне нове спостереження додає пазл до мозаїки знань про наш Всесвіт і наше місце в ньому. Пошуки продовжуються — не тому, що наука надто обережна, а тому, що вона правильною мірою ретельна.