Вчені працюють над створенням штучного інтелекту з реальних клітин людського мозку

Вчені Університету Гопкінса у найближчі 10 років планують створити справжній біокомп'ютер на основі клітин людського мозку. Науковці впевнені, що такий гаджет зможе ухвалювати рішення, як справжня людина. Біопристрій матиме «органоїдний інтелект» (ОІ), який може перевершити здатність будь-якої іншої машини до навчання. В ОІ органели мозку — крихітні, вирощені в лабораторії тканини — стануть альтернативою кремнієвим чипам, які застосовують для розробки штучного інтелекту (ШІ). Дослідження описані у фаховому науковому журналі Frontiers in Science.

Професор університету Томас Хартунг зазначає: «Якщо ШІ призначений для того, щоб зробити комп’ютери більш схожими на мозок, ОІ покликаний зробити клітини мозку більш схожими на комп’ютер. ШІ може обробляти великий обсяг даних швидше, ніж люди. Зате людський мозок гнучкіший у прийнятті складних логічних рішень. ШІ здатний стати швидшим, ефективнішим і потужнішим, ніж ОІ, і при цьому йому потрібно менше енергії. Утім, ШІ та ОІ могли б взаємодоповнювати одне одного».

Науковець пояснює: кожен органоїд стандартно містить близько 50 тисяч клітин. Для ОІ потрібно збільшити це число до 10 млн. Дослідницька група під керівництвом Хартунга працює над створенням футуристичного комп’ютера з подібними органоїдами. Вчені планують, що вже в наступному десятилітті пристрій допоможе знизити енергоспоживання суперкомп’ютерів. Вчені підкреслили: світові сервери споживають 1,5% річного обсягу електроенергії всіх країн, і цей показник тільки зростає.

«Ми досягаємо фізичних меж кремнієвих комп’ютерів, тому що не можемо запакувати ще більше транзисторів у крихітний чип. Але людський мозок влаштований інакше: у ньому близько 100 млрд нейронів, з'єднаних більш ніж 1015 млрд зв’язків. І якраз це величезна різниця в потужностях», — розповів Хартунг.

Критики біокомп'ютерів вважають, що використання людських клітин у машині є суто етичною проблемою — деякі експерти припускають, що органели можуть відчувати біль. Іншою потенційною проблемою є донори, чиї клітини використовуються для створення біокомп'ютерів. Томас Хартунг зазначає, що від самого початку розробки пристрою він консультується з фахівцями з етики. «В міру розвитку досліджень, усі етичні питання будуть постійно оцінюватися командами, що складаються з учених, фахівців з етики та громадськості», — запевнив науковець.

Етичні питання у розвитку нейронауки займають не останнє місце. Нагадаємо — минулого місяця шквалу гострої критики та штрафним санкціям піддалась компанія Ілона Маска Neuralink. Комітет лікарів з відповідальної медицини (PCRM) звинуватив компанію у нехтуванні заходами безпеки під час використання смертельно небезпечних мозкових імплантів.