Вчені розгадали 75-річну таємницю аномальної гравітаційної діри в Індійському океані

Під водами Індійського океану знаходиться одна з найбільш незвичних аномалій Землі — гравітаційна западина, або Індійська океанська геоїдна западина (IOGL). Це місце, де сила тяжіння є мінімальною на планеті, а поверхня океану опускається більш ніж на 100 метрів нижче середнього рівня. Довгий час вчені не могли зрозуміти, чому саме в цій зоні виникла така потужна гравітаційна аномалія.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Geo­phys­i­cal Research Let­ters, походження цієї аномалії пов’язане з процесами у мантії Землі, які тривають ще з мезозойської ери, приблизно 140 мільйонів років тому. Йдеться про африканський суперплюм — підняття великої маси гарячої й менш щільної мантійної речовини, яка підіймається із глибин до 900 кілометрів. Саме цей дефіцит маси під Індійським океаном і спричиняє зниження гравітації.

Історично регіон Індійського океану формувався внаслідок руху тектонічних плит. Колись Індія була відокремлена від Азії океаном і поступово дрейфувала на північ, а океанічна кора занурювалася у мантію. Паралельно із цим, підйом суперплюму змінював температуру та щільність порід під океаном, що сприяло утворенню гравітаційної западини.

Дослідники використовували комп’ютерне моделювання, щоб відтворити ці процеси в історичній перспективі. Моделі показали, що саме змикання давнього океану Тетіс разом з активністю суперплюму призвели до формування унікальної аномалії, яка досі впливає на гравітаційне поле Землі.

Отримані результати допомагають по-новому оцінити динаміку внутрішньої будови нашої планети. Вчені відзначають, що глибинні процеси у мантії мають ключову роль у формуванні сучасного вигляду Землі й точнішому моделюванні її еволюції.