Вчені розгадали головну загадку Всесвіту

За словами науковців, однією з найбільших загадок космології є швидкість, з якою розширюється Всесвіт. Наскільки швидко це відбувається, описує стала Хаббла-Леметра. Але різні методи виміру дають суперечливі значення. Ця так звана «напруга Хаббла» є загадкою для космологів.

Дослідники Університету Бонна запропонували нове рішення: використовуючи альтернативну теорію гравітації, розбіжність у виміряних значеннях можна легко пояснити. Дослідження опубліковано у виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Розширення Всесвіту змушує галактики віддалятися одна від одної. Швидкість, з якою вони це роблять, пропорційна відстані між ними. Наприклад, якщо галактика, А знаходиться вдвічі далі від Землі, ніж галактика Б, то її відстань від нас також збільшується вдвічі швидше. Американський астроном Едвін Хаббл був одним із перших, хто зрозумів цей зв’язок.

Тому, щоб розрахувати, як швидко дві галактики віддаляються одна від одної, необхідно знати відстань між ними і помножити його на константу Хаббла-Леметра, фундаментальний параметр у космології.

Згідно з новою гіпотезою, Земля розташована в області космосу, де матерії відносно мало. Гравітаційні сили виходять із навколишньої матерії, яка притягує галактики до країв порожнини. Ось чому вони віддаляються від нас швидше, ніж можна було б очікувати.

За цим сценарієм ми повинні знаходитись поблизу центру порожнечі радіусом близько мільярда світлових років і з густиною приблизно на 20% нижчою за середню для Всесвіту в цілому. «Стандартна модель полягає в теорії природи гравітації, висунутої Альбертом Ейнштейном. Однак гравітаційні сили можуть поводитися інакше, ніж очікував Ейнштейн», — наголосили науковці.

Вчені у своєму моделюванні використовували альтернативну теорію гравітації, відому як Модифікована ньютонівська динаміка (MOND), яка не має великої популярності серед учених.

Вчені кажуть, що використання MOND при вивченні розширення Всесвіту показує, що локальні порожнечі з меншою кількістю матерії та незвичайною поведінкою гравітації можуть існувати. Виходячи з цього проблема Хаббла зникає, а відхилення у вимірах швидкості розширення Всесвіту можна пояснити нерівномірним розподілом матерії.