Вчені розгадали секрет формування планет в умовах високого рівня космічної радіації

Вперше вчені виявили, що основні будівельні матеріали для утворення планет можуть існувати навіть у надзвичайно екстремальних умовах — зокрема, в регіонах із потужним ультрафіолетовим випромінюванням. Відповідне дослідження міжнародної команди під керівництвом астрономів Університету штату Пенсільванія було опубліковано 20 травня в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal.

Об’єктом вивчення стала молода зоря сонячної маси під назвою XUE 1, розташована на відстані близько 5 500 світлових років у туманності Омара (NGC 6357), відомій як один із найінтенсивніших регіонів зореутворення в нашій галактиці. Тут мешкає понад 20 масивних зір, включно з двома з найпотужніших джерел ультрафіолетового випромінювання у Чумацькому Шляху. У цьому ж регіоні команда виявила десяток молодих зір із протопланетними дисками, які зазнають інтенсивного впливу УФ-випромінювання.

Завдяки телескопу Джеймса Вебба (JWST) та термохімічному моделюванню, дослідники встановили, що у диску навколо XUE 1 міститься достатньо пилу й газу для утворення принаймні 10 планет розміром із Меркурій. Серед виявлених молекул — водяна пара, вуглекислий газ, чадний газ, ціанистий водень і ацетилен. Як зазначив професор Костянтин Гетман, ці молекули є потенційним джерелом для формування атмосфери новоутворених планет.

Ще одним важливим висновком стало те, що сам диск є дуже компактним — лише близько 10 астрономічних одиниць (тобто на відстань до Сатурна від Сонця). Його зовнішні шари, ймовірно, були зруйновані саме під дією інтенсивного УФ-випромінювання. Це вказує на те, що хоч зовнішні частини дисків і вразливі до ерозії, внутрішні зони можуть залишатися досить стабільними для розвитку планетарних структур.

На думку професора Еріка Фейґельсона, ці результати підтверджують, що планети можуть формуватися навіть у середовищах, де вплив зовнішнього випромінювання є надзвичайно сильним. Це пояснює, чому астрономи дедалі частіше знаходять планетні системи навколо інших зір.

Дослідження демонструє унікальні можливості телескопа JWST у вивченні ранніх етапів формування планет і відкриває шлях до нових спостережень, які дозволять зрозуміти, як саме зароджується планетне життя в найрізноманітніших куточках космосу.