Вчені розповіли, які незворотні наслідки для людей матиме життя на Місяці та Марсі

Американський письменник Зак Вайнерсміт і його дружина, вчений-паразитолог Келлі Вайнерсміт вирішили перевірити, наскільки реальними є плани людства або ж окремо взятих мільярдерів щодо колонізації інших планет і супутників. У своїй книзі «Місто на Марсі» автори збиралися написати посібник до «золотого століття космічних поселень», однак вийшло практично футурологічне передбачення.

«Ми провели масу досліджень щодо космічних поселень, розглянувши питання з усіх боків. Це був чотирирічний дослідницький проект. І приблизно через 2,5 роки ми перейшли від доволі оптимістичного прогнозу до бажаної, близької, ймовірної можливості, яка, ймовірно, неможлива в найближчому майбутньому і навіть небажана. Тож це було доволі важко», — говорить про книгу Зак Вайнерсміт.

Подружжя виявило, що було проведено вкрай мало досліджень потенційних довгострокових наслідків життя на Місяці або Марсі. Також не було жодних наукових дискурсів про те, як людство буде розмножуватися за межами Землі. Ба більше, юридична невизначеність щодо прав власності у космосі, також потенційно створить ряд проблем.

«Основною ідеєю створення поселення на Марсі є так званий „план Б“ для людства, який дасть змогу вбезпечити майбутнє всього нашого роду, якщо щось станеться із Землею. Але чи дійсно ми знижуємо наявні ризики? Я вважаю, що у нас поки що немає відповіді на це питання. Аргумент полягає у тому, що ми навіть не можемо спрогнозувати результат», — зазначає Зак.

Наразі незрозуміло, скільки часу знадобиться, щоб гарантувати безпеку людства під час масової присутності у космосі, однак це не єдина перешкода, яку доведеться подолати землянам. Великий розділ книги Вайнерсмітів присвячений тонкощам міжнародного права, які застосовуються або повинні застосовуватися до прав власності у космосі.

Чи буде коли-небудь можливим створення міст на Марсі? Безумовно існує план про те, як туди дістатися, однак подорож не буде легкою або дешевою. «Якби ви надали нам бюджет розміром з NASA для розв’язання проблем, які необхідно подолати для заснування поселень у космосі, більша частина грошей пішла б на будівництво герметичних екосистем на Землі», — підкреслює Зак.

Автор говорить про створення безлічі експериментальних закритих житлових приміщень, змодельованих за зразком установи «Біосфера 2», де дослідницька група проживала два роки у 1990-х. Подібні установи були створені й в інших місцях, включно з Китаєм та Іспанією, однак Зак вважає, що такі зусилля потрібно вивести на новий рівень.

«Якби я керував агентством із підготовки до освоєння космосу, то хотів би побудувати багато таких систем, можливо, зробити їх меншими за „Біосферу“ і модульними, щоб ви могли побачити, наскільки маленькими ви можете їх зробити. Також необхідно з’ясувати, які рослини, бактерії й тварин краще брати з собою, розробити справжній план. Поки що у нас його немає», — підкреслює автор книги.

Що стосується юридичних питань, Вайнерсміти вважають, що права та обов’язки, що стосуються космічних поселень, включно з правом на вилучення ресурсів, мають бути обговорені на міжнародному рівні. Подружжя вказуює на процес, який привів до створення Міжнародного органу з морського дна як на референс.

«Нам належить провести ще масу приголомшливих досліджень. Наприклад, відправити нарешті роботів у лавові труби, де можуть у майбутньому розташовуватися поселення. Але з точки зору заробітку грошей, все дуже відносно. Насправді немає жодної справжньої причини, щоб відчайдушно боротися за міста на Місяці або Марсі. Ці місця можуть бути подібними до Антарктиди, де ми займаємося наукою, співпрацюємо та навчаємося, але не живемо», — підсумували автори книги.

*за матеріалом Universe Today