Вчені розробили інтерфейс, що дозволяє керувати роботами силою думки

Інженери з Технологічного університету Сіднею представили вдосконалений неінвазивний інтерфейс мозок-комп'ютер. За допомогою графенових датчиків дослідники досягли високої провідності, простоти у використанні та надійності роботи пристроїв. Технологію можна використовувати для керування роботами, протезами, інвалідними візками та машинами силою думки.

Для створення твердих датчиків, які одягають на голову, розробники використовували надміцний і тонкий матеріал — графен, у поєднанні з хімічним елементом кремнієм. Цей підхід вирішив проблеми корозії, довговічності та опору контакту зі шкірою, які перешкоджали повсякденному використанню існуючих технологій, пояснили інженери.

Датчики із шестикутним графеновим малюнком розташовуються на задній частині голови, щоб виявляти хвилі від зорової кори мозку (частина кори головного мозку, яка відіграє важливу роль в обробці візуальної інформації).

Управління пристроями здійснюється за допомогою спеціальної лінзи доповненої реальності, яка встановлена перед очима користувача. На екрані відображаються білі мерехтливі квадрати. Коли користувач концентрується на певному квадраті, його мозкові хвилі вловлюються біосенсором, а декодер переводить сигнал команди.

«Наша технологія може видавати щонайменше дев’ять команд за дві секунди. Це означає, що ми маємо дев’ять різних типів команд, і оператор може вибрати одну з цих дев’яти упродовж цього періоду часу», — розповів професор Технологічного університету Сіднея та співавтор розробки Чин-Тенг Лін.

Дослідники продемонстрували роботу пристрою для керування чотирилапим роботом Ghost Robotics. Експеримент показав, що навчений оператор може керувати роботом з точністю до 94% без допомоги рук. Інженери вважають, що розробка знайде застосування у виробництві, аерокосмічній промисловості та охороні здоров’я.

Нагадаємо — наприкінці лютого розробники стартапу Synchron представили мозковий інтерфейс, спрямований на значне покращення якості життя людей, які пережили параліч. Гаджет імплантується у мозок через кровоносні судини, а вже сам користувач, у якого обмежена фізіологічна рухливість кінцівок, може керувати пристроєм силою думки.