Вчені створили революційну штучну матку, яку готові випробувати на людях вже цього року

Команда науковців з Філадельфії успішно протестувала штучну «матку» на недоношених ягнятах і виявила, що тварини «розплющували очі, ставали активнішими, а також здійснювали нормальні ковтальні рухи й ефективно дихали», перебуваючи у спеціальному мішку, що нагадує матку самки. Про це пише Daily Mail.

Після успішних випробувань на тваринах вчені заявили, що планують розпочати випробування на людях уже цього року, якщо такі експеримени схвалить FDA. Передбачається, що штучна матка допоможе вижити близько 15 мільйонам недоношених дітей, які щорічно народжуються у світі.

Відомо, що штучна матка працює двома способами:

• по-перше, пуповина плода під'єднується до оксигенатора, що забезпечує циркуляцію крові;
• по-друге, малюка поміщають у мішечок із рідиною, що імітує матку, він дає змогу дитинчаті дихати й ковтати навколоплідні води, як це відбувається під час вагітності.

Основною причиною загибелі половини недоношених дітей є те, що їхні легені ще недостатньо розвинені, а тому їм важко перейти від дихання навколоплідними водами до дихання повітрям. Під час дослідження на тваринах вчені провели 300 успішних тестів, а результати перевершили всі очікування:

• спостерігався нормальний розвиток мозку;
• зафіксоване стабільне харчування ембріона.

Автори дослідження зазначають, що їхні фахівці вже зустрілися з представниками Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA), щоб обговорити деталі та подальші кроки випробувань на людях. Передбачається, що рішення буде оголошено не пізніше цього року.

Співавтор дослідження Алан Флейк підкреслила, що штучна матка зовсім не покликана замінити вагітність, проте вона може дати змогу малюкам продовжити розвиток у звичному середовищі, навіть якщо вони були народжені передчасно.

Нагадаємо — дослідники Кембридзького університету вперше в історії розробили синтетичні ембріони людини. Вчені підкреслюють: створені ембріони повністю імітують справжні на ранніх стадіях розвитку. Вони можуть дати вкрай важливу інформацію про те, як генетичні порушення або інші фактори зумовлюють викидні чи нездатність жінки повноцінно виносити дитину.