Вчені та колекціонери шукають причину загадкового розтріскування CD і DVD дисків

Власники старих оптичних дисків зіткнулися з новим і незвичним явищем: CD після багатьох років зберігання починають самостійно вкриватися глибокими тріщинами або буквально розпадатися на частини. Про це повідомляє Tom’s Hard­ware з посиланням на повідомлення японських колекціонерів у соціальних мережах. Явище відрізняється від добре відомих проблем оптичних носіїв — окислення робочого шару та руйнування від ультрафіолету.

Фахівці припускають, що причина криється в хімічному руйнуванні полікарбонатної основи диска, а не у звичайному старінні записаного шару. Кілька нових випадків спонтанного руйнування дисків привернули увагу колекціонерів і спровокували хвилю схожих повідомлень в інтернеті.

В одному з описаних випадків деградацію полікарбонатної підкладки пов’язали з надмірним чищенням і поліруванням диска. В іншому — з тривалим зберіганням у герметичному кейсі з поролоновим ложем. Автори матеріалу застерігають, що ці висновки належать «диванним експертам» і не є науково доведеними, однак визнають у них певну логіку.

Полікарбонат є механічно міцним матеріалом, але деякі хімічні речовини здатні викликати в ньому розтріскування. Спочатку з’являються мікроскопічні зони помутніння й сітки мікротріщин, після чого матеріал втрачає ударну міцність і може зруйнуватися під впливом внутрішніх механічних напружень. Для очищення дисків категорично заборонено використовувати сильні розчинники — ацетон і бензол. Навіть відносно безпечні ізопропіловий або метиловий спирт можуть завдати шкоди при надмірному застосуванні.

Другим потенційним джерелом проблем може бути старіючий пінополіуретан, яким вистилають захисні бокси для електроніки та носіїв. З часом цей матеріал здатний виділяти леткі сполуки, які накопичуються всередині герметично закритої коробки поблизу поверхні диска. Зокрема, підозра падає на сполуки аміаку, що можуть провокувати утворення мікротріщин у полікарбонаті. Втім, без хімічного аналізу стверджувати це як факт неможливо.

Для CD механічна деградація основи є особливо небезпечною: класичний компакт-диск спирається на єдину полікарбонатну підкладку, тоді як DVD складається з двох тонших половинок, склеєних між собою, тому характер його руйнування дещо інший. Хімічне розтріскування доповнює вже відомі проблеми тривалого зберігання оптичних носіїв — окислення відбивного металевого шару, руйнування барвників у записуваних дисках, вплив ультрафіолету та розшарування DVD.