Вчені відкрили на Плутоні гігантський океан рідкої води, яка не замерзає при -220°C

Нові дослідження астрофізиків показали, що під крижаною поверхнею Плутона знаходиться величезний океан рідкої води. Це відкриття стало можливим завдяки математичним моделям та зображенням з космічного апарата New Horizons, який пролетів повз Плутон у 2015 році. Головний автор дослідження, аспірант Алекс Нгуєн, з Департаменту наук про Землю, навколишнє середовище та планети, разом з Патріком Макговерном з Інституту місячних і планетарних досліджень у Х’юстоні, Техас, опублікували результати своєї роботи в журналі Icarus.

Тривалий час вважалося, що Плутон не може підтримувати океан через дуже низькі температури на його поверхні, які становлять близько -220°C. При такій температурі навіть гази, як азот і метан, замерзають. Однак нові дані свідчать, що під товстим шаром льоду з азоту, метану та води може існувати рідка вода.

Дослідники використали математичні моделі для пояснення тріщин і випуклостей на льодовому покритті басейну Супутник Планум, місця падіння метеора мільярди років тому. Їхні розрахунки вказують на те, що океан знаходиться під крижаним шаром товщиною 40−80 км, який захищає внутрішній океан від замерзання.

Крім того, дослідження оцінює густину або солоність океану на Плутоні. Вчені припускають, що океан на Плутоні може бути на 8% густішим, ніж морська вода на Землі, що приблизно дорівнює солоності Великого Солоного озера в Юті.

Хоча космічні агентства наразі не планують повертатися на Плутон, відкриття відкриває нові можливості для майбутніх досліджень і розширює наукове розуміння далекої карликової планети. Попри суперечки щодо класифікації Плутона, дослідники наполягають на важливості його вивчення.

Нагадаємо — науковці проектують космічний модуль, який дозволить астронавтам приземлятися на Плутоні. Передбачається, що посадковий модуль буде скинутий орбітальним апаратом на поверхню Плутона. Апарат повинен буде здатний здійснювати стрибки, що дозволить йому долати великі відстані та уникати різних перешкод на поверхні. Для здійснення таких стрибків модуль буде використовувати бортові двигуни. Таким чином, він зможе проводити дослідження в одному місці, потім підійматися в атмосферу і приземлятися в іншому.