Вчені відкрили новий тип зірок, що не підпадає під жодну класифікацію космічних об’єктів

Астрономи виявили унікальний білий карлик, який не вписується у відомі класифікації цих об’єктів. Нове світило, що отримало назву WD 0525+526, важчий за Сонце та має надзвичайно тонкий шар водню й гелію — у 10 мільярдів разів тонший, ніж у типових білих карликів. Дослідники вважають, що цей об’єкт утворився внаслідок злиття з іншою зіркою.

Білі карлики є завершальним етапом еволюції зірок на зразок Сонця або трохи масивніших. Після завершення термоядерних реакцій вони стискаються в надщільне ядро, поступово охолоджуючись. Більшість таких об’єктів мають масу близько 60% сонячної. Водночас WD 0525+526 вирізняється надзвичайною масивністю та незвичними характеристиками атмосфери.

УФ-спектр WD 0525+526

За словами доктора Снехалати Саху з Університету Ворвіка, воднево-гелієвий шар цього білого карлика виявився неймовірно тонким, що свідчить про дію процесів, які «позбавили» його значної частини зовнішніх елементів. Попри відсутність ознак вуглецю в оптичних спостереженнях, дані телескопа «Габбл» у ультрафіолетовому діапазоні підтвердили його наявність. Це вказує на часткову конвекцію під поверхнею, що не дозволяє вуглецю підійматися вище.

Науковці припускають, що об’єкт утворився після злиття білого карлика з іншою зіркою, можливо — субгігантом. Втім, точний сценарій залишається невизначеним. Дослідники планують з’ясувати, наскільки поширені подібні випадки та як часто серед білих карликів приховані залишки зоряних зіткнень. Це має значення і для розуміння шляхів формування наднових вибухів.

Команда підкреслює важливість ультрафіолетових спостережень, без яких відкриття було б неможливим. Наразі лише «Габбл» здатен виконувати такі дослідження, однак він не оновлювався вже 16 років і поступово завершує роботу. Наступний спеціалізований інструмент NASA — Ultra­vi­o­let Explor­er — запланований до запуску не раніше 2030 року.