Вчені відновили перший астрономічний каталог в історії людства

Міжнародна команда дослідників відновила частину першого зоряного каталогу в історії людства, складеного грецьким астрономом Гіппархом понад 2 150 років тому. Використовуючи сучасні технології, науковці з Паризького університету Сорбонна під керівництвом археолога Віктора Гісемберґа змогли виявити стерті координати зірок на стародавньому манускрипті за допомогою синхротронного прискорювача частинок у Національній лабораторії SLAC (США).

Йдеться про палімпсест — пергамент, який багаторазово стирали й переписували. У цьому випадку це Кодекс Клімака Рескриптус, створений християнськими монахами в Єгипті у V–VI століттях. Протягом кількох століть його сторінки переписували до шести разів, а текст Гіппарха був замінений сирійськими перекладами релігійних праць Івана Синайського.

Синхротронні дослідження дозволили виявити сліди грецьких написів завдяки високому вмісту кальцію в чорнилі. Для цього використовували рентгенівські промені, що випромінювалися електронами, прискореними майже до швидкості світла. Щоб не пошкодити пергамент, імпульси тривали лише 10 мілісекунд, а зона опромінення була меншою за людську волосину.

Відновлені дані підтверджують надзвичайну точність давніх астрономів, які наносили зорі на карту задовго до появи телескопів. Раніше про існування каталогу нагадував лише давньоримський мармуровий глобус на статуї Атланта в музеї Неаполя. У 2022 році вдалося знайти перші фрагменти каталогу в іншому палімпсесті, але нинішня знахідка стала найбільш значущою.

Науковці сподіваються відновити ще більше координат із втраченого документа. За словами Гісемберґа, точність цих даних вражає, адже вони були отримані неозброєним оком. Відкриття допоможе краще зрозуміти витоки науки та розвиток астрономії в античності.