Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Вчені відтворили найскладнішу екосистему, що населяла Землю 130 мільйонів років тому
У Колумбії дослідники реконструювали давню морську екосистему крейдового періоду, яка виявилася складнішою за будь-яку сучасну. За даними нового дослідження Університету Макгілла, опублікованого в Zoological Journal of the Linnean Society, хижаки формації Паха займали сьомий трофічний рівень — на один вище, ніж сучасні морські хижаки, як-от косатки чи великі білі акули.
Трофічні рівні описують, як організми отримують енергію в межах харчового ланцюга. У сучасних океанах найвищий рівень — шостий. У формації Паха, яка існувала близько 130 мільйонів років тому, верхівку екосистеми займали гігантські морські рептилії — плезіозаври Monquirasaurus boyacensis і Sachicasaurus vitae, а також великий телозавр, кожен завдовжки понад 10 метрів.
Команда дослідників проаналізувала всі відомі викопні рештки з одного геологічного регіону в центральній Колумбії. Модель екосистеми побудували на основі розмірів тіла, поведінки під час живлення та аналогів серед сучасних видів. Для перевірки точності її порівняли з однією з найдетальніших сучасних морських систем — Карибського басейну.

Ілюстрація деяких верхівкових хижаків у біоті формації Паха з людиною для порівняння розмірів. Джерело: Зображення: Художник Гільєрмо Торрес, Hace Tiempo, Інститут Гумбольдта
Харчовий ланцюг починався з фітопланктону, бактерій, водоростей і органічних залишків. Далі — дрібні фільтратори, зоопланктон, двостулкові молюски, равлики, краби. Центральну роль відігравали амоніти, які з’єднували нижні та верхні рівні. На вершині — гігантські хижаки, які діяли як «гіперапекси» — хижаки, що не мають природних ворогів.
За словами авторів, це перше дослідження, яке детально описує екологічні взаємодії у викопній морській системі. «Розуміння цієї складності допомагає простежити, як еволюціонували екосистеми та як формувалося сучасне біорізноманіття», — зазначила провідна авторка Дірлі Кортес. Дослідники наголошують, що подібні реконструкції можуть суттєво розширити уявлення про давнє морське життя та його вплив на сучасні океани.