Вчені вперше побачили, як зоряні вибухи створюють умови для життя у космосі

Астрономи вперше за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба змогли напряму визначити, що залишається після вибухів типу «світна червона нова». Нове дослідження показало: результатом злиття двох зір стає надмасивне тіло, схоже на червоного надгіганта, а сам процес може забезпечувати космос важливими будівельними блоками для життя.

Світна червона нова виникає, коли дві зорі зближуються і зливаються, спричиняючи яскравий спалах. На відміну від повільних еволюційних процесів, такі трансієнтні явища відбуваються за лічені місяці чи роки, що дозволяє спостерігати їх у реальному часі.

Команда Іsti­tu­to Nazionale di Astrofisi­ca під керівництвом Андреа Регуетті проаналізувала дев’ять подібних подій, використавши архівні дані Hub­ble, Spitzer та нові інфрачервоні спостереження JWST. Найбільш детальну картину дали дві події — AT 2011kp та AT 1997bs, розташовані у віддалених галактиках. Потужність JWST дозволила побачити залишкові зорі крізь товсті оболонки пилу, що утворилися після вибуху.

Зображення JWST злитої зірки LRN AT 2011kp у галактиці NGC 4490 (Джерело зображення: A. Regui­t­ti, A. Adamo/NASA/ESA/CSA)

Результати показали, що після злиття утворюються зорі, які за розмірами у сотні разів перевищують Сонце і мають нижчу температуру поверхні — близько 3 200–3 700 °C. Якщо б така зоря опинилася в центрі нашої системи, вона охопила б усі внутрішні планети й досягла орбіти Юпітера.

Аналіз складу пилу навколо нових зір виявив значну кількість вуглецевих сполук, зокрема графіту. Це свідчить, що подібні злиття могли збагачувати міжзоряний простір матеріалами, необхідними для формування органічних молекул. Дослідники підкреслюють: ми самі «зроблені зі зоряного пилу», і такі процеси могли відігравати ключову роль у створенні умов для життя у Всесвіті. Результати готуються до публікації в журналі Astron­o­my & Astro­physics.