Вчені відкрили найдавніший гібрид Homo sapiens та неандертальця

Майже століття після відкриття рештки дитини зі схилів гори Кармель в Ізраїлі знову стали предметом наукової дискусії. Нове дослідження, опубліковане в журналі L’Anthropologie, припускає, що так званий “Skhūl I” може бути найдавнішим відомим гібридом Homo sapi­ens та неандертальця, який жив близько 140 тисяч років тому. Це відкриття зміщує межі еволюційної історії людини майже на 100 тисяч років назад.

Рештки частково збереженого черепа та щелепи, знайдені ще у 1930‑х роках, були повторно досліджені за допомогою комп’ютерної томографії та 3D-реконструкцій. Аналіз показав поєднання рис сучасної людини та неандертальців: округлий череп із людськими ознаками та масивну нижню щелепу з характерними для неандертальців рисами — рецесивним підборіддям і міцною кістковою структурою. Керівник дослідження, професор Ізраель Гершковіц із Тель-Авівського університету, наголосив, що ці дані свідчать про тривалий генетичний обмін між популяціями.

Зображення черепа Skhūl I. Джерело: Центр людської еволюції імені Дена Девіда, Тель-Авівський університет/Антропологія

Район Леванту, де було знайдено рештки, вважався ключовим коридором між Африкою, Європою та Азією, що робить його ймовірним місцем перших контактів між видами. Нові результати узгоджуються з попередніми генетичними дослідженнями, які показали, що 1–5% ДНК сучасних неафриканців походить від неандертальців. Водночас відкриття Skhūl I натякає, що ці контакти могли відбуватися значно раніше й у складніших формах, ніж вважалося.

Зображення щелепи Skhūl I. Джерело: Центр людської еволюції імені Дена Девіда, Тель-Авівський університет/Антропологія

Знахідка має і культурне значення: дитину було поховано разом з іншими особами, що може свідчити про усвідомлену поховальну практику. Це ставить під сумнів твердження, що лише Homo sapi­ens володіли символічним мисленням і культурними традиціями. “Ця спільнота, видається, мала відчуття групової ідентичності та поваги до померлих”, — зазначив Гершковіц.

Втім, частина науковців залишається скептичною. Іспанський палеобіолог Антоніо Росас наголошує, що морфологічні дані самі по собі не є достатнім доказом гібридизації: “Без прямих генетичних даних це лише ймовірність, а не факт.” Через спеку та вологість регіону ДНК стародавніх кісток зазвичай погано зберігається, тому аналіз давнього генетичного матеріалу може бути надзвичайно складним. Попри це, дослідники вважають, що Skhūl I є ключем до розуміння ранніх контактів між людьми та неандертальцями, які могли відбуватися значно раніше, ніж думали вчені.