Вчені з Манчестерського університету довели, що людство не зможе знайти інопланетян

Штучний інтелект (ШІ) розвивається з надзвичайною швидкістю, але його потенційний наступний етап — штучний надінтелект (ASI) — може стати не просто проривом, а справжнім «великим фільтром» для цивілізацій. Таку гіпотезу висунув астрофізик Майкл Гарретт, професор Манчестерського університету, у своїй статті для Acta Astronautica. Він припускає, що саме ASI може бути причиною, через яку ми досі не виявили жодної іншої розумної цивілізації у Всесвіті.

«Великий фільтр» — це концепція, що намагається дати відповідь на парадокс Фермі: чому, попри мільярди потенційно придатних до життя планет, людство не виявляє жодних слідів інопланетного розуму. Один із варіантів — те, що цивілізації не проходять певну критичну фазу розвитку. І ASI може бути саме таким бар'єром: у момент, коли технологічне суспільство наближається до міжпланетного поширення, неконтрольоване зростання ШІ може знищити і біологічний, і штучний розум.

Гарретт зазначає, що небезпека полягає в автономній природі ASI, здатній до самонавчання та експоненційного вдосконалення. Якщо надінтелект почне діяти поза людським контролем, навіть не маючи ворожих намірів, це може стати фатальним. Потенційне зловживання автономними військовими системами, конкурентна гонка озброєнь, втручання у критичну інфраструктуру — усе це загрожує цивілізації ще до того, як вона встигне вийти за межі власної планети.

Автор підраховує, що середня «тривалість життя» технологічної цивілізації може становити менш як 100 років — від моменту появи міжзоряного зв’язку (1960 рік) до прогнозованої появи ASI (близько 2040 року). На фоні космічної шкали часу в мільярди років це надзвичайно коротко. І якщо такі часові рамки характерні для більшості цивілізацій, це може пояснити відсутність сигналів у межах навіть оптимістичних версій рівняння Дрейка.

Гарретт закликає до створення глобальних рамок регулювання розвитку ШІ — не лише для безпеки на Землі, а й заради виживання виду в перспективі міжпланетного майбутнього. Особливо важливим є обмеження автономних військових систем, які вже сьогодні використовуються без належного нагляду.

Попри все, дослідник не втрачає оптимізму. Якщо людство зможе подолати цей виклик — узгодити розвиток ШІ з етичними принципами та планетарною безпекою — воно зможе стати тією цивілізацією, яка не лише досягне зірок, а й стане маяком для інших розумних форм життя у Всесвіті.