Вчені зафіксували аномальне зміщення Північного полюса Землі

Північний полюс Землі продовжує зміщуватися з безпрецедентною швидкістю — до 37 миль на рік — від Канадської Арктики у напрямку Сибіру. Нове дослідження, опубліковане в Nature Geo­science, пов’язує цей процес зі змінами у розплавленому зовнішньому ядрі планети. Дві гігантські «бульбашки» магнітного заліза створюють своєрідне перетягування: одна слабшає під Канадою, тоді як інша під Сибіром посилюється, зміщуючи полюс.

За більш ніж 20 років супутникові спостереження місії ESA Swarm дозволили детально простежити цю динаміку. Між 1970 і 1999 роками канадська магнітна «пляма» почала витягуватись і слабшати, тоді як сибірська, навпаки, зростала. Це спричинило прискорене дрейфування магнітного полюса, який нині все ближче до географічного полюса.

Місія ESA Swarm

Наслідки мають практичне значення: від компасів у смартфонах до систем навігації літаків і кораблів. Хоча GPS напряму не залежить від магнітного поля, багато систем навігації його враховують. Тому регулярне оновлення World Mag­net­ic Mod­el є критично важливим. У 2017 році навіть довелося робити позапланове оновлення, оскільки полюс змістився в межах 240 миль від географічного.

Вчені визнають, що передбачити подальший рух полюса складно. За словами керівника дослідження, геофізика Філа Лівермора з Лідського університету, нині можна припускати продовження руху до Сибіру, але остаточні прогнози залишаються невизначеними. Ймовірність повного геомагнітного перевороту, коли північний і південний полюси міняються місцями, вважають малою, але це лишається темою досліджень.

Моніторинг здійснюється завдяки поєднанню супутникових даних, наземних вимірювань і комп’ютерного моделювання. Особливу роль відіграє місія Swarm, яка забезпечує високоточні карти магнітного поля Землі та допомагає коригувати глобальні навігаційні моделі.