Вчені запропонували гіпотезу, що може пояснити розбіжності у швидкості розширення Всесвіту

Астрофізики пропонують радикально новий погляд на природу Всесвіту: простір може бути не порожнім, а поводитися як в’язка рідина. Така гіпотеза може пояснити одну з найбільших загадок сучасної космології — чому виміряні темпи розширення Всесвіту не збігаються з прогнозами стандартної моделі Λ‑CDM.

У традиційній теорії темна енергія вважається космологічною сталою, яка рівномірно прискорює розширення. Проте дані спектроскопічного інструменту DESI показали розбіжності у швидкості цього процесу, що змусило науковців замислитися над альтернативними поясненнями.

Автор дослідження, Мухаммад Гулам Хуваджа Хан з Індійського технологічного інституту, висунув ідею про «об’ємну в’язкість вакууму». За його словами, простір може чинити опір розширенню чи стисканню, подібно до рідини, і саме ця властивість здатна впливати на космічну динаміку нарівні з темною енергією.

Якщо ця концепція підтвердиться, вакуум перестане сприйматися як абсолютна порожнеча. Він матиме внутрішню структуру, що змінює поведінку Всесвіту на великих масштабах. Це може пояснити, чому різні методи вимірювання дають суперечливі результати щодо швидкості розширення.

Поки що робота опублікована лише у вигляді препринта й не пройшла рецензування. Однак вона підкреслює, що сучасна космологія може потребувати перегляду. Подальші спостереження та точні вимірювання мають показати, чи справді простір має властивості в’язкої рідини, або ж причини розбіжностей слід шукати в інших фізичних процесах.