Вчені заявили, що антиматерія може стати паливом для тривалих космічних польотів

Антиматерія розглядається науковцями як потенційне паливо для міжзоряних подорожей, адже її енергетична потужність у тисячу разів перевищує ядерне ділення. Хімічні та ядерні ракети вже досягли межі своїх можливостей, тому фізики пропонують створити міжнародну програму на кшталт «Манхеттенського проєкту антиматерії», щоб прискорити розробку цієї технології.

Коли антиматерія стикається зі звичайною речовиною, відбувається анігіляція — повне перетворення маси на енергію за формулою Ейнштейна E=mc². Саме ця властивість робить її найбільш перспективним джерелом енергії для космічних двигунів. Нині на установках, таких як CERN, отримують лише кілька тисяч атомів щодня, що становить близько 0,000001% ефективності, але нові експерименти вже показали восьмиразове зростання продуктивності.

Фотографія першої спостережуваної частинки антиматерії, позитрона, зроблена за допомогою камери Вильсона, 2 серпня 1932 року (Джерело: Карл Д. Андерсон)

Другим викликом є безпечне зберігання. Антиматерія миттєво анігілює при контакті з речовиною, тому її утримують у великих електромагнітних пастках. Перспективним напрямом вважається електростатичне зберігання у вигляді крапель антиводню в охолоджених вакуумних камерах із контрольованими полями, технологічно близьких до систем квантових обчислень.

Третій бар’єр — створення двигуна, здатного ефективно використовувати енергію анігіляції. Найпростіший варіант передбачає нагрівання твердого тіла антиматерією й пропускання крізь нього газу для утворення реактивної тяги. Складніші схеми включають взаємодію антипозитронів з ураном-238, що може значно підвищити ефективність і забезпечити імпульси, придатні для міжзоряних польотів.

Розрахунки показують, що навіть невелика кількість антиматерії здатна забезпечити величезну енергію. Для польоту до Плутона й назад за 20 років потрібно лише близько 45 грамів антиматерії та 10 кг урану-238 — обсягом менше ніж півлітра. На думку дослідників, саме антиматерія може стати наступним кроком у розвитку космічної навігації, якщо людство зможе об’єднати науковий і промисловий потенціал у масштабний глобальний проєкт.