Вчені заявили, що давні вулкани на Марсі могли створити атмосферу, придатну для життя

Давні вулкани на Марсі могли створювати умови, придатні для життя, викидаючи реактивні сполуки сірки, які спричиняли парниковий ефект — до такого висновку дійшла група науковців з Техаського університету в Остіні, яка опублікувала результати дослідження в журналі Sci­ence Advances. Команда проаналізувала склад марсіанських метеоритів і провела понад 40 комп’ютерних симуляцій, моделюючи хімічні процеси, що могли відбуватися під час вивержень на планеті 3–4 мільярди років тому.

Кристали сірки, знайдені всередині скелі після того, як марсохід NASA Curios­i­ty випадково проїхав по ній і розчавив її 30 травня 2024 року. Це відкриття підтверджує нові дослідження, проведені вченими з Техаського університету в Остіні, щодо того, які види сірки могли бути присутні на Марсі мільярди років тому. Джерело: NASA

Моделі показали, що атмосфера Марса того періоду, ймовірно, містила менше діоксиду сірки (SO₂), ніж вважалося раніше, але більше «відновлених» сполук — сірководню (H₂S), дисірки (S₂) та, можливо, гексафториду сірки (SF₆). Останній є потужним парниковим газом, здатним утримувати тепло. Такі речовини могли створити туманне середовище, яке підтримувало на поверхні рідку воду.

Керівниця дослідження, аспірантка Лючія Белліно, порівнює ці умови з гідротермальними системами Землі, де процвітають мікроорганізми. За її словами, виділення відновлених сполук сірки могло не лише формувати сприятливу атмосферу, а й слугувати джерелом енергії для мікробного життя. Це відкриває нові перспективи для розуміння біологічного потенціалу Марса.

Рисунок з дослідження, що показує схематичну ілюстрацію циклу сірки з еволюціонуючої магматичної системи земної кори на ранньому Марсі. Джерело: Belli­no et al.

Команда також виявила, що сірка на ранньому Марсі постійно переходила між різними формами. Високий вміст відновленої сірки в метеоритах і окисненої — на поверхні планети — свідчить про активний цикл її перетворень. Ці висновки узгоджуються з відкриттям NASA у 2024 році, коли марсохід Curios­i­ty вперше зафіксував на планеті елементарну сірку, не пов’язану з киснем.

У подальших дослідженнях науковці планують з’ясувати, чи могла вулканічна активність також постачати воду на поверхню Марса. За словами Белліно, отримані результати допоможуть точніше змоделювати клімат планети в минулому та оцінити, чи міг він бути достатньо теплим для підтримки мікробного життя.