Вчені заявили, що людина — не головна ланка еволюції життя на Землі

Науковці встановили, що історія Землі охоплює близько 4,6 мільярда років і розпочалася з формування Сонячної системи після вибуху наднової. Дослідники виявили, що на ранньому етапі у Гадейському еоні поверхня планети була розпеченою магмою. Геологи визначили, що постійні зіткнення з астероїдами призвели до утворення Місяця, а закінчення епохи ознаменувалося масовим падінням астероїдів.

Палеонтологи з’ясували, що у наступному Архейському еоні (4−2,5 мільярда років тому) після стабілізації земної кори виникло перше життя. Біологи встановили, що мікроорганізми освоїли фотосинтез, однак кисень тривалий час не потрапляв в атмосферу, а зв’язувався з залізом в океані.

Кліматологи дослідили Протерозойський еон (2,5 мільярда — 550 мільйонів років тому) і виявили, що атмосфера суттєво збагатилася киснем, спровокувавши перший льодовиковий період. Вчені назвали цю епоху «нудним мільярдом» через стабільність, яка створила умови для подальшого розвитку життя.

Еволюціоністи досліджували сучасний Фанерозойський еон (550 мільйонів років тому — сьогодення) і встановили бурхливу еволюцію. Палеонтологи виявили різноманітні багатоклітинні організми, встановили вихід рослин на сушу та домінування динозаврів понад 180 мільйонів років. Експерти зафіксували шість масових вимирань, кожне з яких змінювало біосферу.

Антропологи підкреслюють, що людина — відносно новий гість у цій хронології. Дослідники порівнюють: якби всю історію планети стиснути до 12 годин, людство з’явилося б за кілька секунд до «півночі». Геологи вже називають наш час Антропоценом — епохою, коли людська діяльність істотно впливає на клімат і геологічні процеси.