Вчені заявили, що океан, якого більше не існує, сформував гори Центральної Азії

Стародавній океан Тетіс міг суттєво вплинути на формування гірських масивів Центральної Азії ще в епоху динозаврів. Про це свідчать результати нового дослідження геологів з Університету Аделаїди, які встановили, що геодинамічні процеси, що формували рельєф регіону в крейдовому періоді, були зумовлені не лише місцевими факторами, а й віддаленими тектонічними зрушеннями, повʼязаними із поступовим закриттям Тетіса.

У своїй роботі науковці обʼєднали сотні попередніх моделей теплової історії, створених протягом останніх 30 років досліджень Центральної Азії. Обʼєднавши ці дані, вони змогли виявити великомасштабні геологічні закономірності, які були недоступні під час вивчення окремих ділянок.

Як зазначає доктор Сем Бун, кліматичні фактори та внутрішні процеси в мантії Землі мали незначний вплив на регіон, який залишався посушливим протягом 250 мільйонів років. Натомість ключову роль у періодичних фазах гіротворення відігравала тектоніка Тетіса — океану, що колись простягався між континентами і нині зберігся лише у вигляді Середземного моря.

За словами доцента Стаїна Глорі з Університету Аделаїди, ще до утворення Гімалаїв унаслідок зіткнення Індії з Євразією, гірський рельєф у Центральній Азії вже існував. Це стало можливим завдяки розтягуванню в районі Тетіса та реактивації старих тектонічних швів, які сформували низку паралельних гірських хребтів далеко від сучасної зони зіткнення плит.

Дослідники спирались на термохронологічні методи, які дозволяють простежити, як охолоджувалися породи під час підняття гір і наступної ерозії. Зіставивши ці дані з моделями еволюції океану Тетіс, клімату та мантійної конвекції, вони отримали нове бачення історії формування рельєфу. Методологія, використана у дослідженні, вже застосовується для аналізу інших регіонів, зокрема історії відокремлення Австралії від Антарктиди.