Вчені заявили, що вода може проводити струм у надрах планет‑гігантів

Вчені вперше довели, що суперіонна вода — екзотична форма речовини, яка існує в надрах Урана та Нептуна, — має набагато складнішу структуру, ніж вважалося раніше. Нові експерименти у Стенфордській національній лабораторії SLAC у США та підтверджені в Німеччині показали, що атоми кисню в цій формі води не утворюють впорядковану кубічну решітку, як припускали раніше, а формують хаотичну суміш різних кристалічних структур, включно з гексагональною.

Суперіонна вода відрізняється від звичайного льоду: вона гаряча, чорного кольору, а її атоми водню рухаються вільно, проводячи електричний струм, тоді як кисень формує ґратку. Для створення такої речовини дослідники стиснули зразок між двома алмазами до тиску у 1,8 мільйона атмосфер і нагріли лазером до 2500 Кельвінів. У цих умовах вона існувала лише трильйонні частки секунди, протягом яких її вдалося дослідити за допомогою рентгенівських променів.

Отримані результати пояснюють особливості магнітних полів Нептуна та Урана, які мають нерівномірний і зміщений характер. Саме нестабільна багатошарова структура суперіонної води може бути причиною цих аномалій.

Науковці також наголошують, що суперіонна вода може бути найпоширенішою формою води у Всесвіті, адже планети-гіганти, подібні до Урана й Нептуна, становлять значну частину відомих екзопланет. Це відкриття розширює розуміння еволюції планетних систем і показує, що навіть звична речовина, як вода, може мати несподівані й екзотичні властивості у космічних умовах.