Вчені знайшли докази оптимальних умов для життя на Марсі

Науковець із Інституту планетології в Арізоні, Пітер Бюлер, розробив модель, яка пояснює, як Марс залишався «вологим» навіть після початку охолодження та втрати значної частини атмосфери. Про це пише Space.

Близько 3,6 мільярда років тому, в період Гесперійської ери, коли атмосфера Червоної планети вже витікала у космос, на південному полюсі планети накопичувався шар льоду з діоксиду вуглецю (CO₂) товщиною до 650 метрів. Цей шар діяв як ізолятор і спричиняв тиск на нижні шари льоду, де утворювалася вода. З часом накопичена вода проривалася з боків льодовика, створюючи річкові канали.

Ця вода утворювала підльодовикові річки, залишки яких видно у вигляді ескерів — довгих гравійних хребтів. Вода, що проривалася до поверхні, замерзала, але обсяг був достатнім, щоб продовжувати формування каналів на тисячі кілометрів від полюса. У підсумку ці потоки наповнювали водою величезний басейн Аргір, який час від часу переповнювався і затоплював північні рівнини Марса.

Раніше вчені Гарвардського університету виявили, що магнітне поле Марса могло існувати значно довше, ніж припускалося раніше, збігаючись з періодом наявності рідкої води на планеті. Відкриття базується на аналізі марсіанського метеорита Allan Hills 84 001 та комп’ютерному моделюванні.