Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Вчені знайшли докази тектонічних аномалій на Місяці, що тривають мільярди років
Нові зображення з камери Lunar Reconnaissance Orbiter (LROC) показали гігантські тріщини на поверхні Місяця, які свідчать, що колись його кора буквально розкололася на частини. Ці структури, відомі як грабени, зосереджені навколо стародавнього басейну Mare Humorum і, за оцінками NASA, утворилися мільярди років тому, коли місячна поверхня охолола після інтенсивної вулканічної активності.
Грабени — це видовжені западини, які виникають, коли ділянка кори провалюється між двома розломами. На Місяці вони є одними з найбільших тектонічних утворень і зберігають свідчення його бурхливої геологічної історії. За даними команди Томаса Воттерса зі Смітсонівського інституту, дослідники виявили понад 1 800 сегментів грабенів лише на видимому боці Місяця, більшість із яких утворилися під час напруження, що виникло після охолодження лави.

Кутова перспектива (створена за допомогою Quickmap) Rimae Hippalus, що показує грабени, які простягаються на понад 250 кілометрів. Джерело: NASA/GSFC/Арізонський державний університет.
Басейн Mare Humorum — велика кругла западина на південному заході Місяця, заповнена темними шарами базальту, що сформувалися близько 3,7 мільярда років тому. Коли лава, яка виливалася в цей регіон, почала остигати, вона скоротилася, спричинивши просідання кори всередину. Цей процес створив напруження, яке розірвало породу навколо, формуючи концентричні тріщини — своєрідні «шари» у структурі місячної поверхні.
На нових знімках видно, що деякі з цих грабенів значно молодші — їм менш як 50 мільйонів років, тобто Місяць усе ще зазнає тектонічних рухів. Попри загальне охолодження і стискання надр, окремі ділянки кори продовжують розтягуватися, особливо там, де є старі слабкі зони, зокрема навколо Mare Humorum.
Такі спостереження змінюють уявлення про еволюцію супутника Землі: він не є цілком «мертвим» тілом, як вважалося раніше. Грабени, за словами вчених, залишаються фізичним свідченням тектонічних сил, які формували обличчя Місяця протягом мільярдів років, і водночас нагадують, що навіть сьогодні він продовжує повільно, але невпинно змінюватися.