Вчені знайшли унікальні структури на Сатурні, яких немає на жодній іншій планеті Сонячної системи

Вчені за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) виявили у верхніх шарах атмосфери Сатурна унікальні структури, яких раніше не спостерігали на жодній планеті Сонячної системи. Йдеться про темні «намистини», що дрейфують в іоносфері, та асиметричну зореподібну форму у стратосфері. Їхнє походження наразі залишається загадкою, але дослідники припускають можливий зв’язок із відомим шестикутним штормом на Сатурні.

Спостереження проводила міжнародна команда з 23 науковців із Великої Британії, США та Франції 29 листопада 2024 року. JWST протягом 10 годин безперервно фіксував інфрачервоне випромінювання заряджених іонів водню H₃⁺ в іоносфері на висоті 1100 км, а також молекул метану у стратосфері на рівні 600 км. Замість очікуваних широких смуг випромінювання вони виявили дрібні структуровані утворення — намистини та зоряні «промені».

У плазмі іоносфери темні намистини були помітні всередині яскравих авроральних поясів. Вони залишалися стабільними протягом кількох годин, але повільно зміщувалися з часом. Нижче, у стратосфері, зафіксовано зореподібну структуру з чотирма «променями», спрямованими від полюса до екватора. Дві «руки» з шести були відсутні, утворюючи асиметричний малюнок.

Картування цих особливостей показало, що вони накладаються одна на одну в різних шарах атмосфери, а зоряні промені виходять із точок, що відповідають вершинам шестикутного шторму. Це може свідчити про існування вертикального зв’язку процесів через усю атмосферну колону Сатурна. За словами керівника дослідження професора Тома Сталларда з Університету Нортумбрії, JWST відкрив структури, «які повністю відрізняються від усього, що ми бачили раніше».

Науковці наголошують на необхідності нових спостережень, оскільки зараз Сатурн перебуває в періоді рівнодення, яке трапляється раз на 15 років. Це означає, що атмосферні явища можуть суттєво змінитися зі зміною сезону. Подальші дослідження за допомогою JWST мають допомогти зрозуміти, чи пов’язані намистини та зоряні промені між собою, і які механізми формують ці незвичайні структури.