Вчені знайшли закономірність в аномальній нестабільності магнітного поля Землі

Дослідники запропонували нове пояснення однієї з найдивніших геологічних епох Землі — едіакарського періоду, коли магнітне поле планети поводилося надзвичайно нестабільно. Йдеться про проміжок від 630 до 540 мільйонів років тому, який давно ускладнює реконструкцію давнього розташування материків і океанів. Нова робота показує, що ці зміни могли бути не хаотичними, а впорядкованими.

Раніше такі аномальні сигнали в породах пояснювали або надто швидким рухом тектонічних плит, або так званим справжнім дрейфом полюсів, коли вся планета зміщується відносно осі обертання. Тепер команда вчених запропонувала інший підхід: шукати в цій мінливості глобальну закономірність. Професор Єльського університету Девід Еванс наголосив, що нова модель дозволяє побачити структуру там, де раніше бачили лише хаос.

Для перевірки ідеї дослідники зосередилися на регіоні Антиатлас у Марокко, де збереглися добре датовані вулканічні породи едіакарського віку. Зразки проаналізували у Єлі за допомогою високочутливих приладів, що дало змогу визначити швидкість зміни положення магнітних полюсів. Команда поєднала високу стратиграфічну роздільність із точним датуванням, отримавши унікальну картину процесів.

Додаткові дані з Dart­mouth Col­lege та європейських дослідницьких груп показали, що зміни відбувалися протягом тисяч років, а не мільйонів. Це фактично виключає попередні версії про швидкий рух плит або справжній дрейф полюсів. Виявилося, що магнітні коливання мали організовану форму, а полюси рухалися складніше, ніж просто коливалися навколо осі.

На думку авторів, новий статистичний метод може допомогти точніше відновити географію едіакарського світу та закрити одну з найбільших прогалин у довгостроковій історії тектоніки плит. Якщо підхід підтвердить свою надійність, він дозволить поєднати старіші й молодші геологічні епохи в єдину узгоджену картину руху материків і океанів протягом мільярдів років. Дослідження опубліковане в журналі Sci­ence Advances.