Вчені з’ясували, чому вулкани Венери вивергаються зовсім інакше, ніж на Землі

Дослідники з Scripps Insti­tu­tion of Oceanog­ra­phy (Каліфорнія) запропонували нове пояснення дивних короноподібних утворень на поверхні Венери, які довгий час залишалися загадкою. Структури, що знаходяться на поверхні планети, можна пояснити дією магми, яка підіймається з великої глибини, але стикається із бар’єром — своєрідною «скляною стелею» — в шарі мантії, що змінює кристалічну структуру порід.

За цією моделлю, магма, що прагне піднятися з ядра Венери (на глибину приблизно 3 000 км), не може пройти більші бульбашки розплаву через цей шар — вони затримуються. Натомість менші фрагменти магми пробиваються крізь тріщини й підіймаються ближче до поверхні, формуючи корони — гористі або западинні структури, які видно з орбітальних спостережень.

Цей бар’єр знаходиться на глибині приблизно 600 км під поверхнею, там породи мантії зазнають зміни кристалічної структури, що обмежує підйом великих обсягів магми. Саме це пояснює, чому великі вулканічні потоки, як на Землі чи Марсі, на Венері зустрічаються значно рідше, і чому поверхня планети має характерні корони замість величезних лавових щитів.

Керівник дослідження Мадлен Керр та її колеги вказують, що Венера має тверду й цілісну кору — на відміну від Землі, де існують тектонічні плити. Це означає, що накопичення тепла й матеріалів внутрішньої будови планети спричиняють поштовхоподібне виверження магми, яка формує ці корони, замість звичних для Землі змін рельєфу через рух плит.

Результати опубліковані в журналі Pro­ceed­ings of the Nation­al Acad­e­my of Sci­ences. Дослідники сподіваються, що кращі моделі внутрішньої структури Венери та нові спостереження відкриють ще глибші розуміння цього світу.