Вченим вдалося виростити мозок для штучного інтелекту з пластику

Дослідники з Університету Осаки та Університету Хоккайдо (Японія) розробили новий тип пластикових полімерів — вони можуть імітувати роботу біонейронів людського мозку. Ці полімери здатні змінювати свою структуру і провідність залежно від зовнішніх стимулів — електричної напруги або світла. Таким чином, полімери «навчаються» та «запам'ятовують» інформацію подібно до живих клітин.

Полімерні мізки являють собою тонкі плівки зі спеціальних органічних сполук, які мають властивість пам’ятати форми. Це означає, що вони можуть зберігати свою форму після деформації й повертатися до початкового стану при нагріванні або освітленні. Крім того, полімери можуть змінювати свою електричну провідність у відповідь на прикладену напругу.

Дослідникам вдалося створити пластикові мізки зі звичайної полімерної суміші під назвою «PEDOT:PSS». Речовина володіє високою провідністю, прозорістю, гнучкістю і стабільністю.

Так звані полімерні дроти мозку «вирощувалися» між обраними електродами шляхом прикладання напруги, тим самим імітуючи формування синаптичних зв’язків у незрілому мозку людини. Після того, як дріт був сформований, його провідність контролювалася за допомогою невеликих імпульсів напруги, прикладених до одного електрода.

Японські вчені наголошують: полімерний мозок має низку переваг перед традиційними електронними нейронними мережами. Він гнучкіший, легший та дешевший у виробництві. Крім того, за своїми властивостями він ближчий до природних систем.

Науковці впевнені: полімерні мізки можуть знайти застосування у різних галузях — біомедицині, робототехніці, штучному інтелекті та інтернеті речей. Вони можуть бути використані для створення розумних протезів, сенсорів, пристроїв зв’язку і пам’яті. Полімерний мозок з часом також може допомагати у вивченні механізмів навчання і пам’яті у живих організмах.