Водневий аеростат перетнув Атлантику за 70 годин

7 червня 2026 року водневий аеростат Atlantic Explor­er приземлився в Люксембурзі, вписавши своє ім’я в історію авіації. Екіпаж із трьох осіб здійснив перший у світі трансокеанський переліт із США до Європи виключно на водневій тязі — і став першою командою, яка успішно перетнула Атлантику на повітряній кулі майже за 20 років.

Рекордний політ тривав 70 годин і 11 хвилин, а подолана відстань склала 2852 морські милі. На борту були майстер з будівництва аеростатів Берт Паделт, інженер на пенсії Пітер Куньо та британська мандрівниця Аліша Хемплман-Адамс — арктична дослідниця та рекордсменка у повітроплаванні, яка також працює у фешн-індустрії. Для Куньо це ще й спортивне досягнення: він є чемпіоном у змаганнях із газового балонінгу в США.

Старт відбувся вночі 4 червня з поля у місті Прескайл, штат Мен. Паделт, який особисто спроєктував і збудував аеростат разом із дружиною, йшов до цього моменту з 1978 року — з дитячої мрії. Команда робила три попередні спроби впродовж чотирьох років, але щоразу погода змушувала відступити. Цього разу вдача була на їхньому боці.

Політ виявився справжнім випробуванням на витривалість. Щоб знайти сприятливі вітри, пілоти піднялися на висоту понад 7600 метрів (25 000 футів) і дихали з кисневих балонів. У відкритому алюмінієвому температура опускалася до ‑17°C, а дощ зі снігом вкривав оболонку кулі товстим шаром льоду. В один момент усередині кошика спалахнули вогні Святого Ельма — примарне плазмове явище, спричинене статичним електрикою. За даними BBC, аеростат розганявся до 100 км/год.

Водневий аеростат принципово відрізняється від класичної теплоповітряної кулі: він не потребує пального для підйому. Герметична оболонка заповнена воднем, який легший за повітря і забезпечує постійну пасивну підйомну силу — ідеальне рішення для далеких перельотів на витривалість.

Серед яскравих моментів подорожі — вечір 6 червня, коли аеростат безшумно пропливав над пляжами Нормандії. Того дня минало рівно 82 роки від висадки союзників у День Д. Символічний збіг: саме водневі загороджувальні аеростати колись захищали ці береги від авіанальотів.

По завершенні польоту Аліша Хемплман-Адамс стала першою британською жінкою, яка перетнула Атлантику на газовому аеростаті, продовживши справу свого батька — легендарного мандрівника сера Девіда Хемплман-Адамса, який свого часу здійснив цей самий маршрут наодинці. Упродовж чотирьох діб екіпаж майже не спав, відпочиваючи по черзі на єдиному вузькому сидінні. Успіх місії забезпечила міжнародна команда волонтерів: метеорологи, авіадиспетчери та наземні служби.