Вперше в історії науковці змогли дистанційно керувати людським мозком

Швейцарський біотехнологічний стартап FinalSpark запустив унікальну онлайн-платформу, яка вперше в історії надає віддалений доступ до «живого процесора» — 16 органоїдів людського мозку. Вони виступають як своєрідні процесори, здатні навчатися й обробляти інформацію. Ба більше, такі біопроцесори «споживають у мільйон разів менше енергії, ніж традиційні цифрові», стверджують у компанії.

Наприклад, для навчання однієї мовної моделі LLM на кшталт GPT-3 потрібно близько 10 ГВт-год енергії, що у 6000 разів більше, ніж середній житель Європи споживає за рік. Використання біопроцесорів дасть змогу значно знизити колосальні витрати енергії стосовно ШІ-моделей, а також зменшити негативний вплив обчислень на довкілля.

Архітектура нейроплатформи заснована на концепції Wetware, яка об'єднує апаратне і програмне забезпечення з біологічними компонентами. В її основі лежать чотири багатоелектродні матриці (МЕА), в яких розміщені живі тканини — органели, що являють собою тривимірну клітинну масу тканин головного мозку.

Кожна матриця містить чотири органели, з'єднані з вісьмома електродами для стимуляції та запису сигналів. Дані передаються через аналогово-цифрові перетворювачі Intan RHS 32 з частотою 30 кГц, а для підтримання життєдіяльності органоїдів використовується мікрофлюїдна система і камери спостереження. Програмний стек дає змогу вченим вводити дані та зчитувати відповіді цього унікального біопроцесора.

На відміну від кремнієвих чипів, які служать роками, термін служби одного нейронального живого чипа становить близько 100 днів. Хоча спочатку органели жили всього декілька годин, удосконалення системи життєзабезпечення дало змогу значно подовжити їхнє активне існування.

Віддалений доступ до нейроплатформи вже надано 9 науковим установам. Понад 30 університетів також зацікавлені у роботі з цією революційною технологією. Для освітніх цілей підписка на платформу коштує $ 500 за користувача.