Вперше в історії вчені виявили аномальні сейсмічні сигнали, що проходять крізь ядро Землі

Вчені з Австралійського національного університету (ANU) виявили рідкісне геофізичне явище: потужні зимові шторми в Північній Атлантиці породжують сейсмічні хвилі, які проходять крізь земне ядро і проявляються на іншому боці планети — в Австралії. Це відкриття дає унікальну можливість вивчати глибинну структуру Землі та потенційно може бути застосоване для дослідження інших планет.

Команда встановила спеціальні спірально організовані масиви сейсмодатчиків у віддалених районах Квінсленду та Західної Австралії. Пристрої охоплюють площу 50×50 км і здатні фіксувати так звані PKP-хвилі — особливий тип сейсмічних хвиль, які проходять крізь ядро планети. Вони утворюються внаслідок взаємодії штормових хвиль океану з морським дном поблизу Гренландії та Ньюфаундленду.

Аспірант ANU Абгай Пандей пояснив, що технологія виявлення подібних хвиль має значний потенціал у планетарній геофізиці. Зокрема, її можна використовувати для вивчення внутрішньої будови планет, які не мають тектоніки плит, вулканічної активності чи землетрусів. Це відкриває шлях до дослідження ядер інших небесних тіл, включно з крижаними супутниками.

Співавтор дослідження професор Хрвоє Ткалчич підкреслив, що цей підхід можна використати для зондування планет без землетрусів, застосовуючи «приховані» атмосферні або океанічні сигнали, подібні до виявлених у цьому дослідженні.

Хвилі, які вдалося зафіксувати, — це мікросейсмічний шум, викликаний рухом океанічної води по твердому дну. Для їх виявлення вчені використовували вузький частотний діапазон (4−6 секунд), що дозволяє відрізнити потрібні сигнали від фонових збурень. Завдяки географічній ізольованості Австралії та низькому рівню техногенного шуму ці спостереження стали можливими саме на цьому континенті.

В умовах складності дослідження глибин Землі через відсутність потужних землетрусів у Північній Атлантиці, команда ANU відкрила новий шлях — використання атмосферних і океанічних явищ як природних джерел сейсмічних хвиль. Це не лише підвищує точність розуміння будови Землі, а й закладає підвалини для міжпланетного сейсмозондування.