Вперше в історії вчені змогли змоделювати космос у форматі 6D

Вчені з Університету Гельсінкі розробили комп’ютерну модель Vlasiator, що може моделювати космос у форматі 6D. Новинка показала, що спалахи плазми поблизу Землі залежать одночасно від магнітного перемикання та кінетичної нестабільності. Ці відкриття мають велике значення для проектування космічних апаратів, наукових досліджень та покращення прогнозів космічної погоди, наголосили вчені.

Vlasiator продемонстрував, що дві основні теорії появи плазмових спалахів не безпідставні. Ці спалахи, відомі як плазмоїди, відбуваються на нічному боці магнітосфери і пов’язані з різким посиленням полярного сяйва.

«Явища, пов’язані з плазмоїдами, викликають найінтенсивніші, але важкопередбачувані магнітні бурі, які можуть призвести, наприклад, до збоїв в електромережах», — пояснив професор Мінна Палмрот з Університету Гельсінкі.

Дослідження у цій галузі велися з 1960-х років. Вченими було створено дві конкуруючі теорії: одна пов’язує утворення плазмоїдів із магнітним перепідключенням, а інша — кінетичною нестабільністю.

«Виявилося, що причини є набагато складнішими, ніж передбачалося раніше», — наголосив Палмрот.

Завдяки симуляції Vlasiator, яка потребує потужності суперкомп’ютера, вчені змогли вперше змоделювати приземний космічний простір у шести вимірах. Процес розробки програмного забезпечення зайняв понад 10 років. Результати дослідження були нещодавно опубліковані в науковому журналі Nature Geoscience.

Нагадаємо — у дослідницькому центрі NASA оголосили про розробку власного аналога ChatGPT для використання ШІ у космосі. У перспективі він дасть змогу астронавтам комунікувати з космічними кораблями та МКС у голосовому режимі.

Ранню версію такого ШІ збираються використовувати на Lunar Gateway — навколомісячній космічній станції, яку експлуатуватимуть і для вивчення Місяця в рамках проекту Artemis, і як майбутню станцію пересадки під час місій на Марс. Станцію планують побудувати до кінця 2030-х.