Японські науковці поставили під сумнів ключову теорію обертання зірок, схожих на Сонце

Астрономи з університету Нагоя представили результати моделювання, які ставлять під сумнів одну з ключових теорій про еволюцію сонцеподібних зір. Дослідження показало, що такі світила можуть зберігати однаковий тип обертання протягом усього життя, а не переходити до так званої «антисонячної» диференціальної ротації, коли полюси мали б обертатися швидше за екватор.

Раніше вважалося, що зі старінням і уповільненням обертання внутрішні потоки газу змінюють структуру руху, змушуючи полюси випереджати екватор. Однак спостереження не підтверджували цієї моделі. Нові симуляції з використанням магнітогідродинамічних розрахунків показали іншу картину: навіть у повільних зір екватор залишається швидшим.

Ключову роль відіграли магнітні поля. У високоточних розрахунках на суперкомп’ютері Fugaku вони залишалися стабільними й сильними, що разом із турбулентними потоками газу підтримувало «сонячний» тип ротації. Модель відтворила спостережуваний патерн обертання Сонця з високою точністю й показала його збереження у зір із меншою швидкістю.

Результати пояснюють, чому астрономи досі не зафіксували «антисонячну» ротацію в реальних об’єктах. Водночас симуляції виявили ще одну тенденцію: магнітне поле зір поступово слабшає з віком і не демонструє повторного посилення.

Якщо висновки підтвердяться, вони можуть змінити уявлення про життєвий цикл сонцеподібних зір та їхню магнітну активність. Це важливо не лише для теорії еволюції світил, а й для прогнозів щодо умов на планетах, які обертаються навколо них. Дослідження опубліковане в журналі Nature Astron­o­my.