Україна посіла четверте місце у Глобальному індексі ухвалення криптовалют за 2021 рік. При цьому ще недавно криптоактиви не були заборонені або дозволені, тобто їхній статус ніяк не був регламентований законодавством. 16 березня президент Зеленський поставив свій підпис під законопроектом «Про віртуальні активи». Як наша країна дійшла визнання крипти і що потрібно знати крипто-інвесторам щодо планів влади по регулюванню ринку?
Короткий таймлайн подій:
Перший етап. 8 вересня Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який регламентує обов’язки криптобірж та інших постачальників послуг. З доброго: закон був розроблений на основі стандартів, наданих Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Вперше у ВРУ його подали ще 11 червня 2020 року, але його одразу ж розкритикували регулятори, після чого він не раз доопрацьовувався, що, втім, не вплинуло на рішення Президента.
Другий етап. 5 жовтня 2021 року Володимир Зеленський не підписав закон «Про віртуальні активи», відправивши його на доопрацювання та запропонував не створювати новий орган для регулювання криптоіндустрії.
Третій етап. 17 лютого 2022 року ВРУ ухвалила у другому читанні оновлений закон «Про віртуальні активи», врахувавши рекомендації Президента. Які особливості ухваленого парламентаріями закону?
- Новий регулятор не буде створюватись
- Серед існуючих регуляторів прибрали Мінцифру
- Крипторинок регулюватимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Нацбанк України
Підписаний Зеленським закон реально запрацює у той момент, коли будуть внесені зміни до Податкового кодексу України. У фінальній версії документа вже розписано конкретні зміни, які мають бути внесені на рівні податкового законодавства. Більшість з них стосується формулювань загального характеру: що таке віртуальні активи, система обороту віртуальних активів, види віртуальних активів тощо. Розберемо основні тези докладніше.
Що описує і як регулює ринок криптовалют закон «Про віртуальні активи»
Формулювання. Насамперед закон запроваджує у правове поле саме поняття віртуальних активів — це нематеріальне благо, яке є об'єктом цивільних відносин, має цінність та існує в електронній формі.
Віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом цивільного обороту (тобто біткоїн, ефір та будь-яка інша нічим не забезпечена криптовалюта), так і віртуальним виразом іншого активу (стейблкоїн, токенізований цінний папір тощо). Таким чином, закон захищає як власників основних крипто-монет, так і любителів usdt, XRP та їм подібних.
У законі виникла дефініція «фінансовий віртуальний актив» (ФВА). Вона поділяється на два види:
- ФВА, забезпечені валютними цінностями (стейблкоїни)
- ФВА, забезпечені цінними паперами чи деривативами (токенізовані цінні папери)
Біткоїн не засіб платежу, але їм можна буде заплатити. Віртуальні активи не прирівнюються до законних засобів платежу в Україні. Ви не зможете прийти в магазин і заплатити за товар прямим переведенням біткоїну або будь-якого іншого віртуального активу. Прикладом зворотної ситуації є Сальвадор, де покупець може перевести продавцю біткоїн і продавець не має права відмовитись від такого виду оплати. У Сальвадорі біткоїн є саме законним засобом платежу, коли в Україні єдиним таким засобом, як і раніше, залишається гривня.
Але це не означає, що розрахуватися криптовалютою буде неможливо. Завдяки наявності еквайрингу в Україні, покупець може оплатити покупку карткою, у будь-якій бажаній валюті (у тому числі криптою), а на рахунок продавця прийде вже безпосередньо гривня шляхом миттєвої конвертації.
Правовий захист криптовласників. Будь-які учасники ринку від покупців до постачальників послуг отримають повний юридичний захист, передбачений законами України, у тому числі законом «Про захист персональних даних». Також українці зможуть декларувати прибутки від своїх віртуальних активів.
Компаніям не потрібна буде окрема реєстрація або ліцензія, але дозвіл знадобиться. Окремо у законі «Про віртуальні активи» йдеться про регулювання роботи постачальників послуг, до яких належать компанії, які здійснюють таку діяльність:
- Хранят виртуальные активы и приватные ключи и управляют ими
- Производят обмен виртуальных активов
- Осуществляют перевод виртуальных активов
- Оказывают прочие посреднические услуги с виртуальными активами
- Все поставщики услуг смогут пройти регистрацию на территории Украины, кроме юридических лиц из тех стран, которые признаны Верховной Радой Украины государством-оккупантом или государством-агрессором. На сегодня только одна страна имеет такой статус — Российская Федерация
Постачальникам послуг не знадобиться реєстрація для роботи, але потрібно буде оформити спеціальний дозвіл. Вартість дозволу залежить від послуг, які компанія збирається надавати, а також від того, чи є заявник резидентом України. Ціни варіюються від 4000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів. Розмір статутного капіталу варіюється від 35 000 до 350 000 неоподатковуваних мінімумів доходів.
Постачальники послуг повинні дотримуватися правил KYC/AML (звичайно, як же регулятором інакше впіймати і покарати росіян у крипто-середовищі?). Тобто працювати без ідентифікації клієнтів не можна. Такі вимоги висунуті FATF і обов’язкові не тільки у нашій країні, а й скрізь де відбувається легалізація крипто-активів.
Майнінг не регулюватиметься — влада вважає видобуток криптовалют абсолютно легальною діяльністю, яку додатково визначати та регулювати немає необхідності. При цьому, майнери все ж таки отримали юридичний захист. Раніше в Україні в принципі не було визначення криптовалют, тобто з юридичного погляду було незрозуміло, на якому обладнанні працюють майнери і чим вони взагалі займаються. Тепер можна офіційно заявити, що людина чи підприємство добуває криптовалюту. Вимог для легальності дві: ввозити на територію країни лише зареєстроване обладнання та платити за електроенергію.
Регулювання ICO/IGO/IEO буде деталізовано пізніше. На даному етапі у разі здійснення публічної пропозиції віртуальних активів необхідно підготувати та опублікувати інформацію, яка включає:
- Найменування особи, яка здійснює публічну пропозицію
- Адреса веб-сайту особи, яка здійснює публічну пропозицію
- Загальну інформацію про віртуальні активи, які пропонується купити
- Умови придбання віртуальних активів
- Умови справляння віртуальних активів
- Умови вилучення віртуальних активів з обігу
- Ризики, пов’язані з покупкою віртуальних активів
Зважаючи на все, підзаконодавчі акти щодо ICO, IEO та інших механізмів залучення інвестицій через продаж токенів ще розробляються, оскільки чітких формулювань у законі знайти не вдалося.
Оподаткування. У законі «Про віртуальні активи» прописано основні визначення та поняття, пов’язані з оподаткуванням криптовалютних операцій, але жодних конкретних аспектів не вказано. На його основі будуть створені інші нормативні правові акти.
13 березня було зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Налогового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами».
Основними пунктами якого є:
- Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з віртуальними активами та послуг, що надаються постачальниками послуг, пов’язаних з віртуальними активами
- Встановлення (терміном на 5 років) пільгового оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами та послуг, що надаються постачальниками послуг, пов’язаних з віртуальними активами за ставкою податку на прибуток у розмірі 5%
- Встановлення (терміном на 5 років) пільгового оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами для фізичних осіб за ставкою ПДФО у розмірі 5%
- Встановлення обов’язку сплати військового збору з суми інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами для фізичних осіб за ставкою 1,5%
Що закон «Про віртуальні активи» дає Україні?
Насамперед, буст банківської системи. Банківський сектор отримає розвиток за рахунок додавання нових функцій, які раніше були недоступні українцям. Наприклад, банки зможуть відкривати рахунки в стейблкоінах чи криптовалютах. Також за рахунок еквайрингу люди зможуть не лише тримати криптовалюту на своїх банківських рахунках, але й розраховуватись нею. Раніше співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що біткоїн-картка вже готова і чекає на схвалення НБУ. А Нацбанк зможе його дати, оскільки це нарешті дозволяє законодавча база
Також новий закон дасть основу для подальших нормативних документів — на законодавчому рівні відтепер закріплено положення про те, що таке криптовалюти та як мають працювати криптобіржі, etc. Детально щодо цього висловився у себе в Telegram-каналі міністр цифрової трансформації Михайло Федоров:
З Федоровим погоджується і голова Національного банку України Кирило Шевченко:
Висновок
Закон «Про віртуальні активи» несе в собі пояснювальну ціль, але при цьому закладає всі необхідні основи для подальшого зростання ринку. Він описує основні поняття:
- Що таке віртуальні активи
- Чому віртуальні активи нематеріальні
- Забезпечені (стейблкоїни, токенізовані акції) та незабезпечені (BTC, ETH, LTC та інші) віртуальні активи
- Який момент вважається створенням віртуального активу
- Хто є постачальником послуг
- Які вимоги висуваються до постачальників послуг
- Хто регулює постачальників послуг
Базуючись на законі «Про віртуальні активи» різні регулятори вже почали розроблятти різні підзаконні нормативні правові акти, які точніше регламентуватимуть роботу всіх суб'єктів. Наприклад:
- Зміни до податкового кодексу
- Інструкції щодо відкриття рахунків у віртуальних активах
- Процедура залучення інвестицій шляхом ICO
- Питання бухгалтерського обліку у галузі видобутку криптовалют
- Та багато інших підзаконних актів
Поки що ми з нетерпінням чекаємо на прийняття поправок до Податкового кодексу і слідкуємо за легіслативною частиною крипторинку. Stay tuned!